Слідчим органам слід розрізняти кримінальні провадження щодо, можливо, незаконних дій нотаріуса й ті, до яких нотаріус не має стосунку, але в нього зберігаються документи, які можуть бути доказами.
На це звернула увагу суддя Касаційного кримінального суду Надія Стефанів під час дискусії, присвячено гарантіям нотаріальної діяльності, інформує «Закон і Бізнес».
«Тому дуже важливо слідчим органам розділяти їх і застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, а не тільки подавати клопотання про проведення обшуку в офісних приміщеннях чи житлі нотаріуса в кримінальних провадженнях, в яких відсутня обґрунтована підозра саме нотаріусу», — наголосила вона.
Також суддя ККС зауважила, що законодавство не передбачає для нотаріусів такого захисту, як, наприклад, для адвокатів. Тож надання нотаріусам більших гарантій допомогло б захистити нотаріальну таємницю так само, як зараз захищається адвокатська таємниця.
Необхідно забезпечити баланс інтересів кримінального провадження, з одного боку, та інтересів не тільки нотаріусів як суб’єктів зберігання документів, що містять нотаріальну таємницю, а й інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса, з іншого боку. На її думку, цей баланс може бути віднайдений шляхом внесення змін до законодавства.
Н.Стефанів звернула увагу: якщо слідчий суддя надає дозвіл на обшук офісу чи квартири нотаріуса, вилучення речей та документів, у відповідній ухвалі має бути зазначено, де конкретно, з якою метою треба провести обшук, які конкретно документи має бути вилучено. Адже нехтування цими правилами призводить до того, що вилучаються цілі архіви документів, водночас відсутні строки їх повернення, у представника органу досудового розслідування немає обов’язку зберігати їх належним чином тощо.
Вона висловила думку про доцільність створення робочої групи для напрацювання пропозицій законодавчих змін, спрямованих на врегулювання проблем, які обговорювалися на заході.
Нотаріуси запитали, чи можуть бути визнані недопустимими докази, отримані з грубим порушенням закону «Про нотаріат». Н.Стефанів зазначила, що ч.1 ст.86 КПК визначає допустимим доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. КПК передбачає можливість проведення обшуків, вилучення речей і документів, тимчасовий доступ до документів.
Але, на її думку, суддя, вирішуючи питання про допустимість доказів, має тлумачити відповідну норму ширше та перевіряти, чи при отриманні певного доказу дотримано законодавства України. Наприклад, якщо закон «Про нотаріат» забороняє вилучення певних документів і речей (зокрема, книг реєстрів нотаріальних дій) чи визначає порядок їх зберігання, доказ, отриманий з порушенням відповідних норм закону, повинен бути визнаний недопустимим.
Дискусію на тему «Гарантії нотаріальної діяльності в розрізі завдання кримінального провадження» організувало відділення Нотаріальної палати України.
Як повідомляв «ЗіБ», НПУ звернулася до Генерального прокурора стосовно розширеного використання правоохоронними органами своїх функцій. Зокрема, про порушення порядку проведення обшуку, що призводить до розголошення нотаріальної таємниці та порушення професійних прав нотаріусів.

Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!