Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Про це нагадала судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції у справі №910/20057/16, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Національний банк звернувся із позовом до ПрАТ «Готель «Салют» про звернення стягнення на предмет іпотеки через неналежне виконанням позичальником ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» кредитних зобов’язань.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Проте апеляційний суд скасував це рішення в частині задоволення позову НБУ; ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову Нацбанку.
Своєю чергою КГС зазначив, що грошові вимоги НБУ до боржника ґрунтувалися на невиконанні банком зобов’язань за кредитними договорами, для забезпечення виконання яких між НБУ, банком та боржником було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нежитлові будівлі готелю «Салют», право власності на які належить боржнику.
Водночас, відповідно до положень ч.6 ст.41 КзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч.5 ст.41 КзПБ).
КГС наголосив, що не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень закону «Про виконавче провадження», без врахування процедур і положень КзПБ, норми якого мають пріоритет.
Тож КГС дійшов висновку, що позов у цій справі не є за своєю суттю зверненням до госпсуду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень ч.5 ст.41 КзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч.6 ст.41 КзПБ.
З урахуванням наведеного КГС відступив від висновку, викладеного в постанові КГС від 11.06.2020 у справі №917/1369/17, щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що стосовно іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Переваги оформлення договору позики
08.09.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!