Ситуаційне моделювання не є слідчою дією, а виступає, з одного боку, як форма пізнавальної діяльності, з іншого — як метод пізнання, а побудована модель є своєрідним накопичувачем інформації про подію.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №706/1113/20, інформує «Закон і Бізнес».
Місцевий суд визнав невинуватим та виправдав особу за ч.2 ст.286 КК, у зв'язку з недоведеністю вчинення нею цього правопорушення. Суд, зокрема, визнав недопустимим висновок комісійної судово-медичної експертизи, оскільки експертами було проведено слідчий експеримент, що порушило право обвинуваченого на захист.
Згідно з матеріалами справи, експерти надали показання, що в ході проведення експертизи вони проводити ситуаційне моделювання за участю статистів та такого ж автомобіля, за кермом якого перебував обвинувачений. При цьому комісія виходила з вихідних даних, які надав слідчий, а за результатами експертизи надані відповіді лише на ті питання, які поставлені слідчим.
ККС не погодився із позицією місцевого суду, зазначивши, що в ході ситуаційного моделювання, комісія експертів виходила з вихідних даних, які надав слідчий, зокрема про кількість осіб в автомобілі, про тілесні ушкодження, отримані учасниками ДТП. І саме з цих даних було зроблено висновки про те, що потерпілий перебував в автомобілі на місці пасажира переднього сидіння, а обвинувачений — на місці водія. Тому, будь-яких даних про те, що в ході проведення комісійної судово-медичної експертизи було здійснено слідчий експеримент та якимось чином порушено право обвинуваченого на захист, на думку ККС, матеріали справи не містять.
Також в огляді практики ККС за серпень 2023 року містяться й інші висновки та правові позиції. Зокрема, зазначено, що саме по собі бажання засудженого брати участь у воєнних діях з оборони України під час дії воєнного стану без документального підтвердження його зарахування до лав Збройних Сил України чи інших військових формувань не є підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
В іншій справі ККС нагадав, що обшук особи не є окремою слідчою дією, а проводиться під час її затримання чи обшуку житла. Якщо на момент проведення огляду місця події особу затримано уповноваженою службовою особою, то слідчий перед тим, як провести огляд місця події, повинен скласти протокол затримання.
Стосовно належного повідомлення сторін, констатовано, що для цього недостатньо наявності у матеріалах провадження повідомлення про призначення апеляційного розгляду, на звороті якого наявний запис від імені секретаря судового засідання про повідомлення учасників електронною поштою, а також підпис цієї особи, якщо відсутні відомості про дату, час відправки повідомлення, адреси електронної пошти учасників, на які його направлено, а також підтвердження факту направлення такого повідомлення,.
Також наголошено, що суд касаційної інстанції не може скасувати судове рішення, оскаржене засудженим, якщо при новому розгляді провадження це може потягти погіршення його становища.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!