Кому і скільки коштів не вистачить наступного року — звернення ВРП

Видатки на фінансування судової гілки влади, які Мінфін має намір зберегти фактично на рівні поточного року, не забезпечують потреби органів системи правосуддя, тому потребують збільшення.

Такою була реакція Вищої ради правосуддя на доведений Міністерством фінансів граничний обсяг видатків на 2024 рік (інструктивний лист від 7.08.2023 № 4110-08-2/21527), інформує «Закон і Бізнес».

З метою забезпечення належного фінансування та умов для функціонування судів, органів та установ системи правосуддя у 2024 році, що є складовою незалежності суддів та авторитету правосуддя, ВРП ухвалила публічне звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів.

Так, самій ВРП не вистачить понад 112 млн грн., переважно у зв’язку з додатковою потребою на оплату праці дисциплінарних інспекторів ВРП. Також, як зазначає ВРП, незабезпеченими залишаються видатки на такі обов’язкові виплати, як надбавка за вислугу років працівникам ВРП (15,3 млн грн.), матеріальна допомога на оздоровлення для членів ВРП та працівників секретаріату (18,8 млн грн.), надбавка за високі досягнення у праці (484,3 тис. грн), а також виплата премії (25 млн грн.), та матеріальної допомоги (14,5 млн грн.).

У Верховному Суді звертають увагу на неприйнятності фінансового забезпечення захищених статей видатків за рахунок спеціального фонду. Тому існує необхідність збільшення граничних показників видатків загального фонду бюджету на оплату праці з нарахуваннями на 382 млн грн. Крім того, додаткова оптимальна потреба на 2024 рік у поточних видатках становить майже 427 млн грн.

Своєю чергою, Вищий антикорупційний суд наголошує на необхідності збільшення показників граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету на 2024 рік на загальну суму поанд 143 млн грн., з яких майже 101 млн грн. — для збільшення чисельності суддів (загалом на 24 посади) та працівників апарату.

У Державній судовій адміністрації підрахували, що дефіцит фінансових ресурсів становитиме майже 18,7 млрд грн., з яких понад 8,5 млрд грн. — видатки на оплату праці.

Також у зверненні ВРП наголошується, що, починаючи з 2021 року, законами про державний бюджет визначається окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, — 2102 грн. І хоча в інструктивному листі Мінфіну не згадується про збереження «окремого мінімуму» для суддів, але застережено, що видатки на суддівську винагороду розраховуються на фактичну чисельність суддів відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік. При цьому прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році пропонується визначити в розмірі 3028 грн.

Отже, як зазначає ВРП, не враховується необхідність наповнення судів кадрами. Також залишається невирішеним питання компенсації недоотриманої суддівської винагороди за період дії обмежень, встановлених законом №553-ІХ, ураховуючи рішення КС №10-р/2020.

Також усі головні розпорядники бюджетних коштів системи правосуддя наголошують на неналежному рівні забезпечення за рахунок загального фонду державного бюджету фонду оплати праці їхніх працівників, який подекуди не забезпечує навіть виплати обов’язкових складових заробітної плати, гарантованих державою.

Закон і Бізнес