Підробка бодай одного доказу матиме наслідком виправдання особи — проект

В Україні склалася практика використання кримінальних проваджень як засобу тиску на бізнес. Зокрема, задля вилучення та арешту майна підприємства штучно створюються чи підробляються докази.

Аби унеможливити подібні зловживання з боку слідчих та прокурорів, нардепи розробили проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» (№9399), повідомляє «Закон і Бізнес».

Як зазначено в пояснювальній записці, чинний КПК містить своєрідний інститут осуду з боку держави використання штучно створених чи підроблених доказів. Проте це має наслідком лише перегляд судового рішення (ст.459 КПК). Тож сторонам провадження легше й логічніше виконувати вимоги організацій, що вчиняють тиск, заради повернення арештованого майна, продовження ведення бізнесу тощо.

Натомість, на думку нардепів, допускаючи використання підроблених доказів, держава Україна сама набуває ознак злочинця, що є абсолютно неприпустимим. Щоправда, пропоновані зміни наразі спрямовані лише на закриття кримінального провадження.

Так, у разі якщо слідчий суддя встановить, що клопотання про арешт майна повністю або частково обґрунтовується штучно створеними чи підробленими доказами, він має дати прокуророві 72 год. на виправлення недоліків. Якщо ж сторона обвинувачення не вкладеться у цей строк, то тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню.

Так само під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевіряти клопотання на наявність штучно створених чи підроблених доказів.

Якщо ж під час судового розгляду про підроблені докази заявить обвинувачений, і суд переконається в його правоті, то незалежно від наявності інших доказів суд повинен закрити провадження у справі та ухвалити виправдувальний вирок, в якому зазначити суть виявленого підроблення чи штучного створення доказів.

Закон і Бізнес