Для вирішення питання, чи підлягає договір оренди, стороною якого є ФОП, нотаріальному посвідченню, слід виходити не лише із суб’єктного складу, а й зі змісту самих правовідносин та чи є такі відносини господарськими.
На цьому наголосила Велика палата ВС, вирішуючи питання щодо необхідності нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу, укладеного між ФОП, у постанові від 14.06.2023 у справі №125/1216/20, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», у цій справі власник автомобіля звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що внаслідок ДТП його автомобілю завдано механічні пошкодження. Серед іншого, зазначав, що є підприємцем і свій автомобіль використовував, зокрема, для здійснення підприємницької діяльності. Після його пошкодження був змушений орендувати автомобіль у ФОП та сплачувати орендну плату в розмірі 18 тис. грн. на місяць. За три місяці сплатив 54 тис. грн., що, на його думку, також підлягає відшкодуванню.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, стягнув, серед іншого, витрати на оплату послуг з евакуації автомобіля, а також 54 тис. грн., сплачених за оренду, які є витратами на відновлення порушеного права позивача (вони підтверджуються договором оренди автомобіля та дублікатом квитанції).
У касаційній скарзі наголошувалося, зокрема, на безпідставності стягнення витрат за оренду транспортного засобу. Адже договір оренди між ФОП (орендодавець) та позвачем укладено у простій письмовій формі, що суперечить ст.799 ЦК.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що у господарському законодавстві юридична особа та ФОП охоплюються спільним поняттям «суб’єкт господарювання».
У постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 ВП ВС виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, чи виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб’єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.
Таким керувалися і Верховний Суд України та Касаційний господарський суд у постановах від 18.12.2012 у справі №14/5025/1982/11 та від 06.03.2019 у справі № 910/22473/17. У них, відповідно, вказано, що положення ч.2 ст.799 ЦК не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки у справі №14/5025/1982/11 згідно з умовами укладеного договору орендар зобов'язувався використовувати ТЗ виключно з метою надання транспортних послуг. А у справі № 910/22473/17 між сторонами — суб'єктами господарювання виникли договірні відносини фінансового лізингу, тобто відносини у сфері господарської діяльності.
З таким висновками погоджується й ВП ВС і не вбачає підстав для відступу від них.
Тож оскільки підтверджено, що договір оренди транспортного засобу укладено між ФОП з метою використання орендарем транспортного засобу в підприємницькій діяльності, то не можна вважати, що в цих договірних правовідносинах Особа 1 діяв як фізична особа. Тому відсутні підстави для висновку про необхідність нотаріального посвідчення такого договору оренди відповідно до вимог ч.2 ст.709 ЦК.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
213 тисяч ФОПів закрились цьогоріч
03.10.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!