Які аліменти можна стягнути з підприємця-спрощенця, розповіла суддя ВС

Очевидно, що несправедливо, коли для сплати аліментів враховується середня зарплата в регіоні, а не задекларований дохід лише тому, що ФОП перебуває на єдиному податку.

Таку думку висловила суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак під час на онлайн-заходу Аліменти з ФОП», інформує «Закон і Бізнес».

Суддя зауважила, що простішими для суду є справи про стягнення аліментів у частці від доходу платника. Водночас такі рішення складніші для виконання. Більш складним для суду та сторін є розгляд справ про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з огляду на необхідність доказування та обґрунтовування певної суми. Але рішення в таких справах простіші для виконання.

Зокрема, такий підхід до визначення розміру аліментів застосовується у разі, коли фізична особа — підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування. Тоді розмір аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (ч.2 ст.195 СК).

О.Ступак зазначила, що тривала дискусія з приводу того, чи потрібно при застосуванні ч.2 ст.195 СК розраховувати розмір аліментів з повної середньої зарплати для регіону, чи треба від такої суми віднімати суму податкових зобов’язань. Це питання вирішено в постанові КЦС від 14.04.2021 у справі №759/1727/16.

Суд указав, що поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, вона не належить до доходу (прибутку) або його частини, як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об’єктом оподаткування. «Частина 2 ст.195 СК не допускає двозначного тлумачення. Якщо боржник — ФОП перебуває на єдиному податку, то розмір аліментів розраховується із середнього заробітку в регіоні. Це умовна величина, і з неї не можна вираховувати податки і збори», — зазначила суддя.

Також вона поінформувала, що на розгляді КЦС перебуває справа, в якій позивач оскаржує нараховані йому аліменти як непрацюючій особі виходячи з середнього заробітку для його місцевості (справа №707/274/22). Водночас позивач зазначає, що в нього є підсобне господарство, він утримує корів, здає молоко й отримує дохід. Тому просить суд перерахувати йому розмір аліментів. Тож касаційний суд незабаром сформулює висновки щодо цього питання.

На думку О.Ступак, законодавцеві варто внести відповідні зміни до згаданої норми і виключити згадку про ФОП із ч.2 ст.195 СК, натомість обчислення розміру аліментів з таких осіб можна врегулювати в інший спосіб.

А у постанові об’єднаної палати КЦС від 5.09.2019 у справі №760/4569/18 зроблено висновок, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, до поняття «заробіток» включає також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема, доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо. Водночас КЦС дійшов висновку, що кошти, отримані від продажу особистого нерухомого майна, не можуть вважатися доходом, з якого сплачуються аліменти.

Учасники заходу звертали увагу й на те, що іноді дохід ФОП є оборотними коштами, частину такого доходу підприємець може витрачати на утримання офісу, виробничі потреби. Тож і його «чиста» зарплата може бути значно меншою від задекларованого доходу, що також треба враховувати.

Докладніше з питаннями стягнення аліментів з ФОП — у презентації О.Ступак.

Онайн-захід проведений комітетом з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України.

Закон і Бізнес