Чи буде право на касацію в малозначних справах, скаже КС

Чи відповідають Конституції та вимогам правової визначеності зазначені у ЦПК підстави, що обмежують касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах? І чи не є вони дискримінаційними?

Справу, в яких порушені ці питання розпочав розглядати перший сенат Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».

Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, до КС з клопотанням перевірити на відповідність Конституції п.2 ч.3 ст.389 Цивільного процесуального кодексу звернувся Микита Євстіфеєв.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовом до Державної  казначейської служби, в якому просив стягнути на його користь 59257 грн. шкоди, завданої неконституційним правовим актом.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. М.Євстіфеєв оскаржив ці рішення в касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, керуючись приписами п.1 ч.6 ст.19, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК.

Громадянин уважає, що п.2 ч.3 ст.389 кодексу суперечить ч.1 ст.8, ч.3 ст.22, ч.1 ст.24 Конституції. Адже, встановивши обмеження касаційного оскарження залежно від предмету спору та ціни позову, законодавець «звузив зміст та обсяг конституційного права на касаційне оскарження судових рішень».

Крім того, на думку автора, «законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень». До того ж, «формулювання підстав для касаційного оскарження у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності».

Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді другого сенату КС знаходяться 3 справи з аналогічним предметом.

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Закон і Бізнес