Коли кредитор не може вимагати від боржника штрафні санкції та пені — ВС

КзПБ визначено імперативну умову щодо неможливості включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, які виникли з кредиту в іноземній валюті.

На це вказав Касаційний господарський суд, частково скасувавши рішення судів попередніх інстанцій у справі № 921/542/20, інформує «Закон і Бізнес».

Місцевий господарський суд у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи визнав грошові вимоги кредитора, що забезпечені переданою в іпотеку квартирою, але відхилив вимоги в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат. З цим погодився й апеляційний суд.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС підтвердила правомірність відхилення вимог кредитора в частині пені, але вказала на помилковість висновків щодо відсутності підстав для визнання грошових вимог у частині 3% річних та інфляційних втрат.

Так, КГС зауважив, що підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов’язаннями боржника — фізичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням положень п.5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КзПБ, які виникли з кредиту в іноземній валюті, не можуть бути визнані судом і підлягають відхиленню. Адже реченням другим абз.6 цього пункту не містить будь-якого конфлікту та правового зв'язку, зокрема, з конституційними приписами щодо обов'язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню.

Тож судова палата відступила від висновків ВС, викладених у постановах від 14.04.2021 у справі №910/16926/19, від 11.05.2021 у справі №927/844/20 та від 2.06.2022 у справі №926/2987-б/20 про те, що грошові вимоги забезпеченого кредитора в частині пені визнаються судом як такі, що стягнуті на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання відповідно до ст.129¹ Конституції.

Також КГС зазначив, що ухвалення рішення про стягнення боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов’язання та не звільняє боржника від наслідків його порушення. Проте в разі порушення зобов’язання, предметом якого є кошти, виражені в гривнях із визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення першої відновлюються еквівалентом другої.

Але якщо кредитор визначив заборгованість за валютним кредитом у пред’явленому ним позові у гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника в цій валюті, він має право за ч.2 ст.625 ЦК на нарахування 3% річних та індексу інфляції на таку заборгованість за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Закон і Бізнес