Нюанси витребування нерухомості із незаконного володіння пояснив ВС

Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним.

На цьому наголосив Касаційний цивільний суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 522/14900/19, повідомляє «Закон і Бізнес».

Особа звернулася із позовом про скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення права власності та витребування майна. Свого часу позивач звернув стягнення на квартиру та стояночне місце, передані йому в іпотеку за договором позики. Він зареєстрував за собою право власності на це майно.

Проте через 2 роки невідомі увірвалися до квартири і повідомили, що вона належить іншій особі, вимагали від позивача виселитися. На підставі інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що це майно зареєстроване за іншими особами.

Заочним рішенням районного суду позовні вимоги задоволено. Апеляційний суд ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.

Своєю чергою, КЦС зауважив, що для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання конструкції юридичної особи (зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи та отримання при виході), інших правомірних приватно-правових засобів (зокрема, поділ об`єктів нерухомості) з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову.

До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб’єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов’язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

Апеляційний суд встановив, що іпотечний договір у судовому порядку не визнаний недійсним. Рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем на спірну квартиру, у порядку звернення стягнення на іпотечне майно, не оскаржено у суді.

Водночас, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Ці питання апеляційний суд не з’ясував. Відповідно КЦС частково скасував попередні рішення, а справу передав до апеляційного суду на новий розгляд.

Закон і Бізнес