Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. Проте заволодіння таким майном шляхом державної реєстрації права власності ще не означає, що такий володілець набув право власності на це майно.
а це звернув увагу суддя Великої палати Верховного Суду Дмитро Гудима під час лекції для суддів місцевих загальних судів, інформує «Закон і Бізнес».
Під час виступу він, зокрема, окреслив деякі проблеми, які щодо застосування вимоги про витребування нерухомого майна. Одна з них – підтвердження факту володіння таким майном.
Відсутність або наявність у позивача володіння є важливим критерієм для розмежування вимог про витребування та про усунення перешкод у користуванні й розпорядженні майном. Судді ВП ВС дійшли висновку, що за загальним правилом володіння нерухомим майном підтверджує запис про державну реєстрацію права власності на відповідний об’єкт (так зване книжне володіння), тоді як володіння рухомим майном підтверджується його фізичним утриманням.
У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нерухомим майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) і далі належатиме іншій особі – власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння тієї особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Д.Гудима звернув увагу на те, що вимогу про витребування майна можна застосувати не тільки в порядку віндикації (стст.387, 388 ЦК), а й кондикції (стст.1212–1215 ЦК). Він навів приклади відповідних постанов ВП ВС у справах №№914/2618/16 і 199/8324/19, за обставинами яких, як стверджували позивачі, особа заволоділа майном без достатньої правової підстави (за відсутності згоди на продаж заставного майна, за наявності судової заборони на його реалізацію, під час дії арешту, за відсутності іпотечного застереження та договору про задоволення вимог іпотекодержателя).
Ще одна проблема – забезпечення виконання судового рішення щодо повернення нерухомого майна. Позивачі, з володіння яких таке майно вибуло, мають за мету отримати (внести) запис про них як про власників у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, проте по-різному формулюють вимоги.
Суддя звернув увагу, що, наприклад, задоволення позову зобов’язати повернути нерухоме майно для внесення відповідного запису до вказаного реєстру буде неефективним способом захисту прав власника, оскільки не забезпечить досягнення його мети. Тоді як задоволення вимоги витребувати це майно у відповідача є підставою для внесення запису про право власності позивача до державного реєстру незалежно від того, чи таке витребування відбувається в порядку віндикації, чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.
Водночас, важливо, щоб на час виконання рішення суду про витребування нерухомого майна відповідач залишався володільцем останнього згідно з даними згаданого реєстру. Тому неабияке значення для виконання такого рішення має забезпечення відповідного позову.
Суддя зауважив, що, вирішуючи питання про витребування майна, слід перевірити добросовісність насамперед набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця. Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.
Якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто така, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості державного реєстру. За відсутності в ньому відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Із правовими позиціями ВП ВС з цього приводу можна ознаомитися у презентації Д.Гудими.
Лекція «Вимоги про витребування майна та про усунення перешкод у практиці ВП ВС» відбулася у рамках підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Національною школою суддів.

Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!