Чіткі та однозначні законодавчі норми не дають жодних підстав нараховувати та виплачувати суддівську винагороду суддям, які досягли шістдесяти п’яти років.
Відповідні роз’яснення дали у Вищій раді правосуддя з метою уникнення відмінностей у практиці та запобігання формуванню різних підходів до виплат грошового забезпечення суддям.
Вища рада правосуддя звернула увагу голів судів на наступне. Відповідно до статті 126 Конституції України у разі досягнення суддею шістдесяти п’яти років повноваження судді припиняються.
У статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя не може здійснювати правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років. Згідно зі статтею 125 припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
Отже чіткі та однозначні законодавчі норми не дають жодних підстав нараховувати та виплачувати суддівську винагороду суддям, які досягли шістдесяти п’яти років.
Вища рада правосуддя висловила сподівання, що органи, від яких залежить відновлення її роботи та виконання конституційних функцій, докладуть максимальних зусиль для якнайшвидшого формування повноважного складу Ради, що дасть змогу ухвалювати рішення про відставку суддів та гарантуватиме їм належне грошове забезпечення.

.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!