Як обчислювати строк на апеляцію для власників арештованого майна, вказав ВС

Сам по собі факт обізнаності, чи не обізнаності про постановлене рішення, не є визначальним при обчисленні строку на апеляційне оскарження.

Про таку правову позицію нагадав Касаційний кримінальний суд, скасовуючи рішення апеляційної інстанції у справі №203/2155/21, повідомляє «Закон і Бізнес».

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на водну станцію. Директор товариства подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження цієї ухвали, проте в цьому йому було відмовлено.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що скаржник не надав жодних доказів необізнаності про накладення арешту на вказане майно та об`єктивну відсутність можливості оскаржити судове рішення раніше. Крім того, здійснюючи свою діяльність, він не міг не знати про існуюче рішення.

Своєю чергою ККС констатував, що ухвала слідчого судді постановлена без виклику власника майна та його представника, про розгляд клопотання вони не повідомлялись, копія ухвали їм не надсилалась.

До того ж, характер заборони встановлений ухвалою слідчого судді (вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, а також будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вказане майно) не обмежував можливості користуватися майном. Тому не можна виключати, що власник цього майна дійсно міг не знати про накладений арешт.

Отже, ККС указав, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про порушення строку на апеляційне оскарження і повернення апеляційної скарги на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК.

Закон і Бізнес