На сторожі беззаконня

Як українське паливо зникає з російських вагонів і чому Мін’юст погрожує правникам?

Деякий час правоохоронці витримували режим тиші, але, адаптувавшись до нових умов, знову вийшли на сторожу беззаконня. Багатоденні обшуки, боротьба за провадження і хитрощі з КПК — результат цієї активності. Небезпека чатує й на тих, хто захищатиме «санкційних» клієнтів.

Надмірна завзятість

Асоціація правників України провела засідання комітету з кримінального та кримінально-процесуального права на тему «Бізнес і правоохоронці. Що змінилось під час воєнного стану?».

Модератор заходу зазначив, що до початку воєнних дій правники час від часу розбирались із вилученим майном, супроводжували обшуки, інколи мали справу з рейдерськими захопленнями. Після 24.02.2022 в перші місяці дії воєнного стану з боку правоохоронців була тиша, але вже певний час їх активності відновлюються. Змінилось і відношення бізнесу до таких дій зі сторони правоохоронців, дедалі частіше постає питання: «Чому саме зараз?», адже бізнес і без того важко переживає кризові часи. Тож аби провести так званий апдейт поточної ситуації щодо поведінки правоохоронців із бізнесом, юристи підняли означені питання у своїй дискусії.

Так, старший юрист практики кримінального права LCF Law Group Анастасія Діденко поділилась статистикою щодо зареєстрованих кримінальних проваджень. До прикладу, всього за січень-вересень 2022 року в Україні зареєстровано більше 277 тис. кримінальних проваджень, з яких у 34% було повідомлено про підозру. За аналогічний період 2021 року було зареєстровано трохи більше 271 тис. кримінальних проваджень та у 48% випадків було повідомлено про підозру. Розподіл за підслідністю говорить про те, що основну частину таких проваджень складають провадження відкриті Бюро економічної безпеки. У порівнянні із минулим роком значно зросла кількість проваджень відкритих Службою безпеки України — 2256 проваджень 2021 року проти 47279 проваджень 2022 року.

Також А.Діденко зазначила, що серед патернів поведінки правоохоронців можна виділити цілий ряд тенденцій. По-перше, слід відзначити значну кількість запитів про надання інформації в порядку ст.93 Кримінального процесуального кодексу або навіть без посилання на нього.

По-друге, масовими є накладення арештів на активи підприємств, пов’язаних з РФ та Білоруссю, з подальшою передачею АРМА для управління чи реалізації.

По-третє, відмічаються численні порушення процесуальних строків та інші зловживання, пов’язані зі строками, в тому числі з метою недопущення закінчення строків досудового розслідування.

По-четверте, активізувались зловживання розширеними на період дії воєнного стану повноваженнями (в першу чергу за ст.615 КПК). Також, за її словами, серед іншого відмічаються політично вмотивовані акції та застосування інструменту «передислокації» правоохоронних органів до інших регіонів з метою зловживання та отримання незаконних рішень.

У питанні накладення арештів на активи підприємств, на думку А.Діденко, інколи завзятість представників держави є надмірною. Адже поширеними є випадки, коли разом із арештом російського майна страждало майно українських власників, які ніяким чином не пов’язані з РФ. Особливо поширеними є такі випадки у сфері залізничних перевезень. Наприклад, коли при арешті російських вагонів був вилучений, а згодом зник вантаж — паливо, яке належадл українській компанії і знаходилося у цих вагонах.

Порушення процесуальних строків має різноманітні вияви. Так, відсутність здійснення досудового розслідування впродовж кількох місяців суттєво вплинула на процесуальні строки. В першу чергу мова йде про строк досудового розслідування з моменту повідомлення особи про підозру. Крім того, строки притягнення до кримінальної відповідальності також спливали. Саме тому правоохоронці наразі вигадують, як їм не допустити закінчення строків.

Поширеною є практика зупинення досудового розслідування у зв’язку із переховуванням підозрюваного, навіть якщо таке переховування не здійснювалось. А.Діденко припускає, що інколи постанови про зупинення досудового розслідування виносяться навіть заднім числом. Але на щастя формується судова практика щодо оскарження подібних постанов про зупинення досудового розслідування.

Окрім того, від моменту початку повномасштабного вторгнення ст.615 КПК неодноразово змінювалася і кожного разу розширювала перелік прав правоохоронних органів. Суть змін полягала у тому, аби забезпечити здійснення досудового розслідування в умовах,  коли неможливо здійснювати судовий контроль через те, що суди не функціонують. Втім, правоохоронні органи почали використовувати ст.615 КПК і в тих умовах, коли для цього немає підстав.

Вкрай поширеним порушенням є вирішення питання про проведення слідчих дій без звернення до слідчого судді на тих територіях, де суди функціонують.  Так, в Києві суди не припиняли свою роботу жодного дня. Втім, постанови про арешти, обшуки та інші слідчі дії виносились керівниками місцевих прокуратур регулярно.

Підозрілий елемент

Член ради комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, партнер Sayenko Kharenko Сергій Смірнов розповів про захист у кримінальних провадженнях щодо «російського елементу» в діяльності бізнесу.

Так, за словами спікера клієнти компанії з початком дії воєнного стану почали отримувати велику кількість запитів інформації в порядку ст.93 КПК. Правоохоронців перш за все цікавило чи має компанія господарські відносини з РФ чи Білоруссю і чи пов’язана її діяльність із громадянами цих країн. Вочевидь була дана вказівка на це з боку держави. С.Смірнов зазначив, що хоча такі запити на інформацію без відповідної ухвали слідчого судді не мають правових підстав, більшість клієнтів, а особливо — великі та іноземні компанії надавали такі документи добровільно, аби уникнути наслідків у вигляді обшуків, арештів рахунків і т.д. Адже по суті в такій ситуації отримати правову підставу для проведення обшуку було не важко.

Загалом кримінальні провадження з «російським елементом» С.Смірнов поділив на три групи: внесені до ЄРДР відносно компаній з російськими бенефіціарами, санкційні та міксовані. Метою правоохоронних органів у таких провадженнях є блокування діяльності компанії.

Окрім того, правник також помітив тенденцію, яка свідчить про те, що різні відомства правоохоронних органів фактично змагаються за одного клієнта. В практиці спікера був випадок, коли обшук двох приміщень складів компанії тривав протягом 24 днів із оголошенням перерви наприкінці кожного робочого дня.

Що ж до співпраці із компаніями, що пов’язані з РФ, Білоруссю та наданням їм юридичних послуг, на думку спікера, слід прораховувати всі ризики. Можна ще до оформлення такої співпраці запросити документи що стосуються корпоративної та організаційної структури. Така співпраця буде важкою навіть з технічної точки зору. Складність полягатиме навіть у відправці документів та оплаті рахунків.

Широке трактування

Про те, як убезпечити компанію від уваги правоохоронців, міркував під час заходу член ради комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, радник Juscutum Станіслав Борис.

Насамперед спікер наголосив на тому, що юриспруденцію також слід захищати, адже це теж бізнес. І загалом сумно, що сьогодні окрім всього іншого  потрібно оборонятися ще й від правоохоронців. Також С.Борис пригадав, що мав 24.02.2022 судове засідання, в якому слідчий НАБУ наполягав на подовженні строків, спираючись на виконання вимог угоди про міжнародну правову допомогу в рамках співпраці з РФ.

Із нововведень у період дії воєнного часу С.Борис відзначив широке трактування і застосування таких понять як «держзрада» та «колабораціонізм», які дають правоохоронцям певну свободу. В таких випадках, звісно, можна «відбити» обшуки, але це може знищити компанію репутаційно.

Важливим фронтом, на думку спікера, є й інформаційна безпека та ст.331 КПК, оскільки останнім часом посилились хакерські атаки на бізнес. Юрист особисто за останні кілька місяців мав біля 10 запитів від клієнтів, у яких в тому числі було викрадено валюту сумарно на $5 млн.

На думку С.Бориса, зараз гарний час для того, аби перезібрати свій бізнес з нуля, докопатися до статутів і виключити навіть можливість через кілька ланок вийти на будь-який зв’язок з РФ. Окрім того, слід подбати про безпеку даних — переглянути девайси, ресурси. Як виявилось, у багатьох компаній внутрішня та зовнішня документація розміщувалась на хмарних сховищах чи серверах, які фактично знаходились в РФ.

Партнер Legal House Денис Овчаров відзначив, що у «небезпеці» опинились не лише ті, хто потрапив до санкційних списків, але і самі юристи. Так, за словами правника, на одному із недавніх заходів для юрисконсультів представниця зі сторони Міністерства юстиції недвозначно дала зрозуміти, що юристам не слід працювати із санкційними списками. У протилежному випадку з ними «буде щось не так».

У Д.Овчарова склалось враження, що це лунало як пряма погроза, адресована юристам від Мін’юсту. У схожий спосіб проінтерпретували такий виступ представниці Мін’юсту й інші учасники заходу.

Закон і Бізнес