Коли присутність захисника не обов’язкова, розповіла суддя ВС

Глава 22 «Повідомлення про підозру» КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особі про підозру.

На це звернула увагу суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська, розповідаючи про практику ККС суддям судових палат у кримінальних справах апеляційних судів, інформує «Закон і Бізнес».

Із посиланням на постанову ККС від 1.08.2022 у справі №161/7088/20, вона зазначила, що відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст.52 КПК вказують на його обов’язкову участь, не є порушенням права особи на захист.

Так само не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК. Про це йдеться у постанові від 14.06.2022 у справі № 463/5551/15.

ККС указав, що затримання особи при вчиненні замаху або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні (ст.207 КПК), а також особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі (ст.208 КПК), є подією, несподіваною для його учасників, а тому здійснюється без ухвали слідчого судді.

Натомість під час розгляду в спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для їх реалізації та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. З цього приводу в постанові від 19.07.2022 у справі №727/13085/18 ККС наголосив: якщо у спеціальному судовому провадженні суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи та про надання часу на підготовку виступу в судових дебатах без належного й розумного обґрунтування, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (ст.322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, то це порушує принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, О.Яновська звернула увагу на постанову від 8.02.2022 у справі №791/1/18. В ній ККС пояснив, що порушення права засудженого на захист через неналежне виконання захисником своїх обов’язків не може вважатися нововиявленою обставиною. Для того, щоб обставина могла бути визнана нововиявленою, вона має стосуватися предмета доказування, тобто обставин, що зумовили висновок про винуватість особи у вчиненні злочину. Можливі процесуальні порушення, допущені під час розгляду справи, у тому числі й такі, що могли позначитися на ефективності захисту, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.459, пп.4, 5 ст.462 КПК.

З іншою судовою практикою ВС щодо забезпечення права на захист у кримінальних провадженнях можна ознайомитися у презентації судді.

Виступ О.Яновської відбувся в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у кримінальних справах апеляційних судів, організованої Національною школою суддів.

Закон і Бізнес