Чому не можна отримати у власність землю біля ставка, нагадав ВС

Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Про таку правову позицію нагадав Касаційний господарський суд, скасувавши попередні рішення у справі №910/9933/20, повідомляє «Закон і Бізнес».

Прокурор Львівської області звернувся до суду із позовом до Львівської обласної державної адміністрації та ТОВ про визнання недійсним розпорядження, договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсного правочину. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельні ділянки водного фонду не можуть перебувати у приватній власності.

Суди перших двох інстанцій у позові відмовили, зазначивши, що ділянка складається з земель віднесених до категорії земель рекреаційного призначення, і не містить земель водного фонду.

Однак КГС зауважив, що на земельній ділянці знаходиться незамкнена природна водойма загальною площею понад 9,2 га.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом ст.59 Земельного кодексу та ст.85 Водного кодексу громадянам та юридичним особам із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг, але на умовах оренди.

У постанові Великої палати ВС від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц зазначено: «Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (ч.2 ст.59 ЗК), а надання громадянам у користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг — переліком цілей, не пов’язаних із житловим будівництвом (ч.4 ст.59, п.«г» ч.2 ст.61, ч.3 ст.62 ЗК, ч.3 ст.85, п.4 ч.2 ст.89, ч.1 ст.90 ВК)».

Тож «при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст.88 ВК, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон».

Тому колегія суддів КГС погодилася із доводами прокурора і повернула справу на новий розгляд до господарського суду.

Закон і Бізнес