Неотримання судових документів: чи варто скаржитися до ЄСПЛ?

Стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов’язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи.

На цьому наголосив Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Goryachyy v. Ukraine» та визнавши заяву №43925/18 неприйнятною, інформує «Закон і Бізнес».

Як відомо, певний час ЄСПЛ не оприлюднював рішень у справах проти України. Але недавно оприлюднив низку рішень, в яких, визначивши заяви неприйнятними або ж визнавши порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, сформулював важливі, а місцями й нові висновки, що мають істотне значення для правової системи України.

Ці рішення проаналізував керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н. Расім Бабанли.

Так, у згаданій справі«Goryachyy v. Ukraine» вдміністративні суди розглядали позов заявника до військкомату щодо виправлення дати його звільнення. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь заявника. Апеляційний суд, переглядаючи справу, надіслав заявнику рекомендованим листом копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги відповідача. У цьому ж листі заявника було повідомлено про призначену дату та час слухання. Кореспонденцію повернули з поміткою, що її не було доставлено.

Апеляційний суд розглянув справу за відсутності сторін. Він скасував рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування відповідного закону та відхиливши вимогу заявника про виправлення дати його звільнення.

ЄСПЛ зауважив, що, на відміну від багатьох інших справ, де у відповідних матеріалах не було доказів того, що належна кореспонденція була надіслана заявникам, у цій справі докази, надані сторонами, показали, що апеляційний суд справді надіслав заявнику рекомендованим листом повідомлення про апеляційну скаргу відповідача. Отже, національний суд належним чином дотримався вимоги, встановленої національним процесуальним законодавством.

Високі судді також зазначили, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, «ст.6 конвенції не заходить так далеко, щоб зобов’язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи».

З іншими рішеннями проти України можна ознайомитися в позачерговому огляді практики ЄСПЛ.

Закон і Бізнес