Чотири виміри сумніву

Як «розвалити» експертний висновок під час судового розгляду

Недбалі висновки експерта можуть призвести до катастрофічних наслідків для підзахисного. І це поруч із тим, що суд у таких випадках рідко застосовує критику. Але у захисників є щонайменше кілька інструментів для того, аби піддати сумніву такий висновок.

Претензії до якості

Про роботу адвоката з експертними висновками розповіли у Вищій школі адвокатури. Лектор вебінару, адвокат Олександр Кудрявцев запропонував 4 кроки, які може здійснити захисник у межах судового розгляду справи для того, аби використати наявний експертний висновок на користь підзахисного.

Власне виклад матеріалу спікер почав традиційно із цитати, цього разу це було радше спостереження колег: «Сперечатися з експертом можна тільки за допомогою іншого експерта!».

О.Кудрявцев зазначив, що на практиці суд рідко ставиться до висновку експерта критично. Але поруч із цим якість експертних висновків залишає бажати кращого. Часто експерти своїми висновками тільки заплутують справу, в якій від початку все могло здаватись очевидним. І якщо для обвинуваченого висновок експерта може зіграти двояку роль, то для потерпілого неякісний висновок експерта просто стає катастрофою. Саме тому задача захисника полягає у тому, аби «розвалити» такий висновок. Для цього, у адвокатів є кілька інструментів.

Перший прийом, який можуть застосовувати захисники, це акцент на порушенні права на захист при призначенні експертизи слідчим. Відповідно до п.13 ч.3 ст.42 Кримінального процесуального кодексу підозрюваний, обвинувачений має право заявляти відводи. За ч.1 ст.79 КПК експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими ч.1 ст.77 КПК. Однак зазвичай підозрюваний, обвинувачений не може реалізувати право на відвід експерта, бо не присутній під час призначення експертизи. Як наслідок, незабезпечення права на відвід порушує право підозрюваного, обвинуваченого на захист.

Відповідно до ч.1 ст.4 закону «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, в тому числі, присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи. О.Кудрявцев зазначив, що для прикладу, згідно з п.2.13.2. інструкції про проведення судово-медичної експертизи (наказ МОЗ від 17.01.1995  №6) при проведенні такої експертизи можуть бути присутні обвинувачений та інша особа (тільки з дозволу слідчого).

Згідно з п.п.9,10 ч.3 ст.42 КПК підозрюваний, обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій, під час проведення процесуальних дій ставити запитання. У разі відсутності під час проведення експертизи підозрюваний  по суті позбавлений можливості надати експерту свої питання. Як наслідок, незабезпечення права підозрюваного поставити свої питання перед експертом знову ж таки порушує його право на захист.

Ретельність проти халатності

Другий прийом полягає у перевірці матеріалів, на яких ґрунтується висновок. Тут спікер пригадав загальновідому доктрину «плодів отруєного дерева», а також ч.1 ст.86 КПК та ч.5 ст.101 КПК в контексті допустимості доказів.

Також адвокат навів у якості прикладу ухвалу Вищого спеціалізованого суду від 6.07.2016 у справі №761/26986/14-к. В ній суд дійшов висновку, що «оскільки речові докази у справі були отримані з порушенням встановленого порядку, вони є недопустимими доказами, і при цьому вони стали предметом дослідження судово-медичних експертиз, то висновки судово-медичних експертиз також правильно визнані судом недопустимими доказами».

У постанові від 27.04.2020 у справі №335/2108/17 Касаційний кримінальний суд  також зазначив, що відповідно до ст.102 КПК у висновку має також бути зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

Істотним порушенням кримінального процесуального закону в аспекті ч.1 ст.412 КПК є і отримання документів для проведення експертизи не у визначеному законом порядку, у непроцесуальний спосіб збирання доказів. Про це ККС зазначив у постанові від 04.03.2020 у справі №559/572/18.

Але навіть якщо з матеріалами все гаразд, О.Кудрявцев пропонує застосувати наступний прийом, а саме – перевірку правильності оформлення висновку. Так, до прикладу, спираючись на ч.2 ст.69 КПК можна говорити про те, що експерт перебуває у службовій залежності від сторони обвинувачення, оскільки переважна більшість експертиз призначається в установи системи МВС. І у вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі №236/2029/16-к вказано про таку залежність. Рішення, між іншим, а саме виправдувальний вирок у даній справі, вистояло і апеляцію, і касацію.

Усупереч ймовірності

Окремо спікер зупинився і на такій кволій характеристиці висновку як ймовірність. Звісно, коли йдеться про обвинувачення, висновки не можуть бути приблизними чи ймовірними, вони мають бути конкретними. Цікаво, що Пленум Верховного Суду СРСР у своїй постанові «Про судову експертизу в кримінальних справах» роз’яснив судам, що ймовірний висновок експерта не може бути ними покладено в основу вироку (постанова від 16.03.1971 №1). Однак на сьогодні ця постанова втратила чинність й, на жаль, жодного такого сучасного висновку у судах вищої інстанції немає. Саме тому, на думку О.Кудрявцева, висновки на практиці часто стають саме ймовірними.

Також адвокат порадив підходити до вивчення висновку із суттєвою порцією формалізму. Адже відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Мінюсту від 8.10.1998 №53/5) у вступній частині висновку експерта серед іншого зазначаються дані про експерта (експертів): прізвище, ім’я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії. Ці відомості можна перевірити через той же Реєстр атестованих судових експертів. Аналогічно можна й перевірити методики у відповідному реєстрі Мін’юсту.

Четвертим прийомом і вагомим аргументом для проведення нової експертизи може стати призначення експертизи за клопотанням захисту. За ч.1 ст.332 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. У випадку ж коли у справі опиняться два протилежні експертні висновки за ч.2 ст.332 КПК суд має право своєю ухвалою доручити проведення нової експертизи незалежно від наявності клопотання. За ч. 4 ст. 332 КПК після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Загалом О.Кудрявцев підсумував, що чим більше порушень захисник зможе віднайти у експертному висновку, тим більше у сторони захисту шансів на успіх. Окремим бонусом від лектора стала практична частина вебінару, а саме майстер клас із формулювання питань для допита експерта у суді. До речі, самі питання та відповіді на них згідно з ч.3 ст.332 КПК можуть бути включені до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті.

Закон і Бізнес