Як діяти суду в разі не згоди кредитора з планом реструктуризації боргів — ВС

Саме по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження про банкрутство фізособи, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав і обставин, не може бути безумовною підставою для задоволення такого клопотання.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №903/806/20, інформує «Закон і Бізнес».

Так, КГС відмітив, що системне тлумачення положень стст.90, 123, 126, 128, 129 КзПБ разом зі стст.2, 113 КзПБ свідчить, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів можливе:

зі спеціальних підстав, визначених ч.7 ст.123 КзПБ, ч.11 ст.126 КзПБ;

із загальних підстав, визначених пп.1—8 ч.1 ст.90 КзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника — фізичної особи);

в інших випадках, передбачених законом (п.9 ч.1 ст.90 КзПБ), зокрема визначених пп.1–7 ч.1 ст.231 ГПК, у тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізособи.

Ураховуючи, що основним призначенням ч.7 ст.123 КзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою.

Виокремивши в ч.7 ст.123 КзПБ певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, законодавець в абз.5 цієї норми зазначає спеціальні наслідки її реалізації: неможливість протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому перелік підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

Утім, факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов’язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи. Адже, за змістом ч.11 ст.126 КзПБ, у такому разі закриття провадження у справі – лише один із варіантів вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Добросовісність боржника — фізособи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КзПБ пов’язує можливість альтернативного вирішення госпсудом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізособи.

З логічного та філологічного тлумачень ч.11 ст.126 КзПБ у взаємозв’язку з п.2 ч.4 ст.122 КзПБ Суд робить висновок, що на госпсуд покладено обов’язок розглянути і вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема в разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника. Словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції ч.11 ст.126 КзПБ.

У разі неподання протягом 3 місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів суд повинен з’ясувати позиції сторін та оцінити причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.

З огляду на те, що в ч.11 ст.126 КзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню, реалізація цієї норми можлива після спливу 3 місяців із дня введення процедури реструктуризації боргів та до завершення цієї судової процедури, у тому числі безпосередньо перед вирішенням госпсудом питання про визнання боржника банкрутом і переходом до судової процедури погашення боргів у порядку ч.1 ст.130 КзПБ.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.6, ч.1 ст. 130 КзПБ процедура погашення боргів вводиться одночасно з визнанням боржника банкрутом, тобто в разі встановлення ознак його неплатоспроможності, яка є обов’язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, а саме в порядку ч.1 ст.130 КзПБ. Відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 КзПБ.

Закон і Бізнес