Саме по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження про банкрутство фізособи, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав і обставин, не може бути безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №903/806/20, інформує «Закон і Бізнес».
Так, КГС відмітив, що системне тлумачення положень стст.90, 123, 126, 128, 129 КзПБ разом зі стст.2, 113 КзПБ свідчить, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів можливе:
зі спеціальних підстав, визначених ч.7 ст.123 КзПБ, ч.11 ст.126 КзПБ;
із загальних підстав, визначених пп.1—8 ч.1 ст.90 КзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника — фізичної особи);
в інших випадках, передбачених законом (п.9 ч.1 ст.90 КзПБ), зокрема визначених пп.1–7 ч.1 ст.231 ГПК, у тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізособи.
Ураховуючи, що основним призначенням ч.7 ст.123 КзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою.
Виокремивши в ч.7 ст.123 КзПБ певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, законодавець в абз.5 цієї норми зазначає спеціальні наслідки її реалізації: неможливість протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому перелік підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією нормою обмежувальних наслідків такого закриття.
Утім, факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов’язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи. Адже, за змістом ч.11 ст.126 КзПБ, у такому разі закриття провадження у справі – лише один із варіантів вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Добросовісність боржника — фізособи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КзПБ пов’язує можливість альтернативного вирішення госпсудом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізособи.
З логічного та філологічного тлумачень ч.11 ст.126 КзПБ у взаємозв’язку з п.2 ч.4 ст.122 КзПБ Суд робить висновок, що на госпсуд покладено обов’язок розглянути і вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема в разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника. Словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції ч.11 ст.126 КзПБ.
У разі неподання протягом 3 місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів суд повинен з’ясувати позиції сторін та оцінити причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.
З огляду на те, що в ч.11 ст.126 КзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню, реалізація цієї норми можлива після спливу 3 місяців із дня введення процедури реструктуризації боргів та до завершення цієї судової процедури, у тому числі безпосередньо перед вирішенням госпсудом питання про визнання боржника банкрутом і переходом до судової процедури погашення боргів у порядку ч.1 ст.130 КзПБ.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.6, ч.1 ст. 130 КзПБ процедура погашення боргів вводиться одночасно з визнанням боржника банкрутом, тобто в разі встановлення ознак його неплатоспроможності, яка є обов’язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, а саме в порядку ч.1 ст.130 КзПБ. Відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 КзПБ.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
23.04.2026
Ухвалено нову директиву щодо гармонізації деяких аспектів законодавства про неплатоспроможність
22.04.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!