За покликом та викликом

Коли слід зазначати про непридатність чи підстави для звільнення від мобілізації?

Чи правомірними є вручення повісток працівниками поліції? І чи потрібно проходити лікарську комісію тим, хто має бути звільнений від мобілізації? Адвокат розповіла про актуальні питання мобілізації та дала поради.

Широке поле норм

У Вищій школі адвокатури про актуальні питання мобілізації під час війни розповіла адвокат Жанна Грушко. Спікер нагадала учасникам вебінару про те, що питання мобілізації залишатиметься в Україні актуальним щонайменше до 21.11.2022.

Нормативно-правове регулювання самої мобілізації є доволі широким, так відповідні положення можна знайти в Конституції, законах «Про оборону України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про основи національного спротиву». А також  про відповідальність за ухилення від обліку та мобілізації йдеться у Кодексі про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі.

Низка правових аспектів окреслена й у постанові Кабміну №1455 від 29.12.2021 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан». І, звісно ж, слід звернути увагу на укази Президента — «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17.05.2022 №342/2022.

Спікер нагадала про стст.17 та 65 Конституції щодо обов’язку захисту своєї країни. Згідно з п.5 указу Президента №69/2022, Генеральному штабу Збройних Сил України доручено визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та в межах загального строку мобілізації. Мобілізація має проходити у кілька етапів. Такі етапи поділені на:

першу чергу оперативного резерву (йдеться насамперед про колишніх військовослужбовців до 40 років, які мають бойовий досвід і відслужили в армії за контрактом або під час однієї з попередніх хвиль мобілізації — ветерани бойових дій, починаючи з 2014 року);

другу чергу оперативного резерву (під призов потрапляють військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або за контрактом);

мобілізаційний резерв — на цьому етапі призивають військовозобов’язаних громадян, які закінчили військові кафедри ВНЗ як офіцери запасу і не були призвані під час попередніх мобілізаційних хвиль;

громадський резерв, до якого потрапляють усі жителі країни, які не мають вікових та фізичних обмежень для комплектування ЗСУ та інших військових формувань.

Завчасне повідомлення

Відповідно до ст.22 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» кожен громадянин зобов’язаний:

з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишнього військомату) для взяття на військовий облік, якщо було змінено місце проживання;

у разі отримання мобілізаційного розпорядження або повістки – з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені у вказаних документах.

Після прибуття видається направлення на проходження ВЛК, що регламентовано наказом Міноборони  «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» від 14.08.2008 №402.

Однак тут Ж.Грушко звернула увагу майбутніх призовників та адвокатів ось на що. У разі вручення мобілізаційної повістки та виклику за наявності підстав для звільнення від мобілізації — чи-то, до прикладу, навчання в аспірантурі, чи-то наявність проблем зі здоров’ям — така особа або її адвокат має написати заяву, докласти до неї відповідні документи, що підтверджують таку підставу та направити до призовної комісії із проханням долучити документи до особової справи.

Адвокат наголосила на важливості зробити цей крок до появи у призовній комісії та направлення до ВЛК. Адже після проходження ВЛК і отримання довідки про придатність до служби, особа фактично матиме на руках мобілізаційне розпорядження про залучення її до лав ЗСУ, попри наявність вагомих підстав для звільнення від такої мобілізації. У контексті цього спікер навела як приклад постанову Касаційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №826/17175/20.

Також Ж.Грушко звернула увагу на те, що громадянин зобов’язаний з’явитись за викликом щодо уточнення облікових даних та можливої мобілізації. Втім, порушенням є деякі поширені сьогодні форми вручення повісток.

Зокрема, йдеться про випадки, коли повістка вручається на блокпості працівниками поліції. Це на думку адвоката є неправомірним, адже на працівників поліції не покладений обов’язок щодо такого вручення.

Причиною появи такої практики вочевидь можна вважати законодавчу прогалину щодо того, а де ж саме можуть вручатись такі повістки. Хоча поруч із цим на питання «ким?» закон відповідає таким чином —керівником комплектувального центру має бути створено склад осіб, уповноважених на вручення цих повісток. Дзвінки ж з боку сільської ради або міської ради є абсолютно правомірним, адже саме комплектувальні центри передають до таких рад списки військовозобов’язаних.

А от саме по собі поштове відправлення без підпису про отримання не вважатиметься фактом вручення повістки. Якщо ж особа змінює місце перебування, то у разі такої зміни на неї покладається обов’язок у 7-денний строк стати на військовий облік.

Хто не поповнює лави

Якими ж є підстави для звільнення від мобілізації? Дані підстави поділені за типами.

За станом здоров’я звільняються від мобілізації:

визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до 6 місяців (з наступним проходженням ВЛК);

визнанні у встановленому порядку особами з інвалідністю.

За сімейними обставинами від мобілізації звільняються:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи «А» віком до 18 років;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі:

на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

утримують повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

які виховують дитину з тяжкими захворюваннями;

на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти віком до 18 років, позбавлені батьківського піклування;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

За видом занятості звільняються:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами, підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабміном;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: a) військовослужбовців; b) працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції; c) добровольчих формувань.

Два види відповідальності

Ухилення від обліку згідно ст.210¹ КпАП «Порушення правил військового обліку» тягне накладення штрафу. Військовозобов’язаний, що не став на облік у «військоматі» за своїм поточним місцезнаходженням, може бути оштрафований на суму до 1700 грн. У випадку відсутності реєстрації у «військоматі» військовозобов’язаний може бути попереджений представником «військомату» про необхідність постановки на облік. І у випадку неявки особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. За це ч.1 ст.337 КК передбачено відповідальність у вигляді штрафу у 8500 грн. або виправні роботи на строк до одного року.

Якщо ж особа отримала повістку, але не з’явилася до військомату, штраф становитиме 5100 грн. А згідно ч.2 ст.337 КК ухилення від навчальних зборів карається штрафом до 11900 грн. або виправними роботами на строк до двох років.

Закон і Бізнес