Чи є шанс оскаржити смс-кредит — огляд практики ВС

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у справі №757/40395/20, інформує «Закон і Бізнес».

Як свідчать обставини справи, у 2020 року невідомі особи здійснили від імені особи реєстрацію на кількох онлайн-сервісах кредитування і, скориставшись її особистими та персональними даними, оформили кредити з подальшим заволодінням грошима. Вважаючи свої права як споживача порушеними, просила визнати кредитний договір недійсним.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.

Своєю чергою, КЦС зазначив, що за правилом ч.8 ст.11 закону «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі, особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті.

У цій справі оспорюваний договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. При цьому особа через особистий кабінет на вебсайті відповідача подала заявку на отримання кредиту та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки. Після чого їй було надіслано одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивач використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений, КЦС погодився із попередніми рішеннями, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі особи. Отже, цей правочин відповідно до закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також в огляді практики КЦС за червень 2022 року містяться інші правові висновки, зокрема, такі.

У спорах, що виникають із спадкових відносин, зауважено: якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, спадкоємцям, виконавцям заповіту, кредиторам спадкодавця та іншим особам надається право реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку.

У спорах, що виникають із правочинів, зазначено, що для передання майна неповнолітній дитині у власність за договором дарування не потрібний дозвіл органу опіки та піклування, тому такий договір не може бути кваліфікований як нікчемний на підставі ч.1 ст.224 ЦК.

У спорах щодо недоговірних зобов’язань зауважено, що самостійне встановлення лічильника газу побутовим споживачем за власні кошти є підставою для компенсації з газорозподільного підприємства витрат за встановлення індивідуального лічильника газу.

Закон і Бізнес