Державний акт на землю: чи є позовна давність — пояснив ВС

Сутність вимоги про визнання недійсним державного акту про право власності на землю не виключає застосування до неї позовної давності.

До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у постанові від 20.07.2022 у справі №683/2422/19, повідомляє «Закон і Бізнес».

У 2019 році особа звернулася з позовом про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю від 1.08.2003, оскільки ділянка, на яку він виданий, накладається на її землю. Протокол встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі вона не підписувала.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд позов задовольнив частково, визнавши недійсним державний акт на право приватної власності на землю. Адже скасування державного акту на землю суперечить ч.1 ст.155 Земельного кодексу і не є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Своєю чергою КЦС зазначив, що у приватному праві не передбачалося нікчемності для оспорюваного державного акту про право власності на землю. Заявляти вимогу про визнання недійсним державного акту про право власності на землю може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею державного акту про право власності на землю. Тобто, оспорювання акту відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред’явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання акту).

У цивільному законодавстві закріплено об’єктивні межі застосування позовної давності. Вони встановлюються:

прямо (ст.268 ЦК). Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється, відсутня вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю;

опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у п.96 постанови Великої палати ВС від 4.07.2018 у справі №653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.

Вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю є «вимогою» у розумінні стст.256, 268 ЦК. З урахуванням того, що оспорювання акту відбувається за волею відповідної особи, законодавець не передбачив конструкцію нікчемності акту, то на таку вимогу має поширюватися позовна давність.

По своїй суті вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю не може бути кваліфікована як негаторний позов.

З огляду на ці міркування, КЦС скасував постанову апеляційного суду та ухвалив нове рішення — про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності.

Закон і Бізнес