Воєнний стан і дотримання процесуальних строків: думка судді ВС

Касаційний господарський суд переважно визнає поважними причини, пов’язані з обставинами воєнного стану, й поновлює пропущений скаржником процесуальний строк.

Про це повідомила суддя КГС Ірина Колос під час онлайн-форуму «Інтелектуальна власність: потенціал відновлення України», інформує «Закон і Бізнес».

На її переконання, такий підхід суддів КГС (без необхідності доведення та оцінювання судом індивідуального впливу обставин воєнного стану на відповідного учасника справи) покликаний забезпечити доступ до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, що стосується поновлення чи продовження інших процесуальних строків (наприклад, строку на подання змін чи доповнень до касаційної скарги, відзиву тощо), то в моїй практиці такі клопотання не завжди задовольняються», – зауважила суддя. У цьому контексті вона наголосила на важливості правильного застосування чч.1, 2 ст.119 («Поновлення та продовження процесуальних строків») ГПК. Натомість адвокати або представники часто не враховують ці вимоги під час підготовки заяв/ клопотань та зверненні до Верховного Суду.

Як приклад, під час подання касаційної скарги вони звертаються з клопотанням про продовження строків, а при поданні відзиву просять поновити строк. При цьому ст.165 ГПК передбачає, що відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим за 15 днів із дати вручення ухвали про відкриття провадження. І якщо у справах, які розглядаються у відкритих засіданнях, суд уточнювальними запитаннями представникам може виправити помилку й підвести сторону до заявлення клопотання відповідного змісту, то у справах письмового провадження така помилка може потягнути відмову в задоволенні заявленого клопотання.

Окремо І.Колос зупинилася на клопотаннях про відкладення розгляду справи з посиланням на обставини введення воєнного стану. Так, згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК суд може відкласти розгляд справи у межах встановленого цим кодексом строку. Як зазначила суддя, до закінчення воєнного стану суд, можливо, не братиме до уваги повне й беззаперечне дотримання меж цього строку в умовах воєнного стану, але принцип розумності буде застосовано.

Стосовно неявки в судове засідання із посиланням на введення воєнного стану, то необхідно зазначати як саме він вплинув на неявку відповідного учасника справи, аби суд визнав причину неявки поважною.

Обговорення торкнулося також наявності підстав для відкладення розгляду справи в разі збою відеоконференцзв’язку. Адже ч.5 ст.197 ГПК передбачає, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Втім, І.Колос допускає можливість задоволення усних клопотань про відкладення розгляду справи з урахуванням інших об’єктивних обставин, зокрема: відсутність певних ознак зловживання процесуальними правами; незаперечення іншої сторони; дотримання розумних строків розгляду з урахуванням відкладення; розташування суду або перебування учасника в регіоні активних бойових дій; стадії розгляду тощо.

Розглядаючи питання покращення судового захисту інтелектуальної власності, суддя наголосила, що його рівень напряму залежить і від якості матеріального права: «Деякі проблеми, які виникають на практиці у сфері захисту інтелектуальної власності, мають бути належно врегульовані на законодавчому рівні».

Захід проведено Національною асоціацією адвокатів України спільно з Національною асоціацією патентних повірених, НДІ інтелектуальної власності НАПрН України та Вищою школою адвокатури.

Закон і Бізнес