Посвідчення заповіту поза межами нотаріального округу зумовлює його нікчемність — думка КЦС

Оскільки нотаріуси посвідчують правочини від імені держави, то положення щодо правомочності та компетенції відповідно до територіального устрою поширюється й на їх діяльність.

Таку думку висловив Касаційний цивільний суд в ухвалі від 15.06.2022 у справі № 536/2127/18

Так, констатується, що ключове значення у дійсності заповіту є воля заповідача. Способом засвідчення волі заповідача є принципове дотримання процесуальних вимог.

Коли порядок такого засвідчення порушено, то не можна вважати, що цей заповіт відповідає дійсній волі заповідача. Як і не можна довіряти нотаріусу, який виходить за межі свого правового статусу. Дотримання волевиявлення заповідача здійснюється шляхом нотаріальних дій, і формалізований підхід щодо таких дій є гарантією цього волевиявлення.

В силу ролі нотаріуса та його компетенції саме на нотаріуса покладається обов’язок додержуватись вимог закону і контролювати дії особи, застерігаючи її від можливих процесуально-правових помилок. Це положення випливає із процедури здійснення нотаріального процесу, тобто в силу стст.5, 6 закону «Про нотаріат» нотаріус зобов’язаний виконувати обов’язки згідно із законом.

З огляду на принцип територіальної організації діяльності суб’єктів владних повноважень та надання публічних послуг, територіальна організація діяльності органів нотаріату переслідує легітимну мету щодо забезпечення рівномірності надання нотаріальних послуг по всій території України. Адже на основі принципу територіальності, встановленого відповідно до ст.133 Конституції, діяльність публічних органів здійснюється за ознакою відокремлення та поєднання населених пунктів в окремі територіальні одиниці та у цілому у державу як територію.

Якщо цього принципу не дотримуватися в нотаріальній діяльності, це є аналогічним тому, що справу з одного районного утворення міг би розглядати суддя з іншого суду. Нотаріальна діяльність — це та ж сама юрисдикційна діяльність, що і судова практика, тому принцип територіальності має визначальне значення.

Крім того, усі закони та нормативно правові акти держави, визначаючи правомочності та компетенції державних органів, передбачають такі правомочності та компетенції відповідно до територіального устрою, визначеному Конституцією та іншими законами.

У зв’язку з наведеним колегія суддів КЦС уважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Великої палати ВС від 25.05.2021 у справі №522/9893/17, та вказати, що нотаріальне посвідчення нотаріусом заповіту поза межами свого нотаріального округу й недотримання ст.13-1 закону «Про нотаріат» зумовлює нікчемність такого заповіту.

Закон і Бізнес