Частина 1 ст.523 ЦК не поширюється на відносини, які виникають при смерті боржника та спадковому правонаступництві. Відповідно, відсутні підстави для визнання іпотеки припиненою.
Таку думку висловила об’єднана палата Касаційного цивільного суду у справі №570/3891/14, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі апеляційний суд визнав іпотеку припиненою, оскільки іпотекодавець (товариство), який не є спадкоємцем, не погодився відповідати за нового боржника — малолітню особу, яка є спадкоємцем після смерті батька. Адже порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником (ч.1 ст.523 ЦК).
В ухвалі від 23.05.2022 ОП КЦС зауважила, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу (ст.27 закону «Про заставу»).
Зазначено, що специфікою характеризується заміна боржника при спадкуванні, оскільки у цьому разі відбувається перехід прав та обов’язків від спадкодавця до спадкоємця (-ів), який, очевидно, не залежить від волі кредитора. Тому при спадкуванні заміна боржника відбувається не внаслідок переведення боргу (ч.1 ст.520 ЦК), а як результат універсального правонаступництва (ст.1216 ЦК).
Звісно, що на етапі спадкового правонаступництва навіть апріорі не може постати питання про отримання згоди кредитора, як при переведенні боргу, так і про отримання попереднього погодження заставодавця (іпотекодавця) забезпечувати зобов’язання за нового боржника. Натомість при реорганізації юридичної особи, оскільки цей процес є тривалим в часі, очевидна наявність можливості отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов’язання за нового боржника.
Тому, ОП КЦС дійшла думки, що «навряд чи розумним є тлумачення за якого, відбувається однакове поширення правил ч.1 ст.523 ЦК про наявність/відсутність погодження від заставодавця (іпотекодавця) забезпечувати зобов’язання нового боржника при переведенні боргу, реорганізації та спадкуванні».
Тому ОП КЦС зауважує, що найбільш розумним є тлумачення ч.1 ст.523 ЦК таким чином, що вона регулює випадки заміни боржника при переведенні боргу, реорганізації, оскільки ці випадки правонаступництва допускають можливість отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов’язання за нового боржника. Як наслідок ч.1 ст.523 ЦК не поширюється на випадки заміни боржника при спадкуванні.
Тож об’єднана палата Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України: та Великої палати ВС. Для цього справу передано на розгляд останньої.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!