Безпека понад усе

Батьківство на непідконтрольній території та майбутнє дитини за кордоном – перспективи судової практики

У сімейних спорах виникають нові колізії: що в пріоритеті – залишити для дитини можливість спілкуватись з батьком чи убезпечити її від військових дій? Адвокати радять шукати відповіді у закріпленому принципі «якнайкращих інтересів дитини».

Нетотожні поняття

У Вищій школі адвокатури присвятили вебінар судовій практиці у сімейних спорах. Лектор заходу — адвокат, керівник центру «Адвокат дитини» ВША Лариса Гретченко розповіла про визначальні фактори й обставини, а також про забезпечення найкращих інтересів дитини у даній категорії спорів.

Також доповідач окреслила актуальний контекст розгляду таких спорів. Адже сьогодні багато українських родин розлучені, а з тим – виникають спори щодо вивезених за кордон дітей.

Хоча єдиної думки у правовому полі з цього приводу ще немає, втім Л.Гретченко вважає, що у таких ситуаціях перевага надаватиметься саме безпеці дитини. По суті, саме вивезення дитини за кордон, попри відсутність необхідної згоди другого з батьків, мотивувалось у більшості випадків першочерговою необхідністю створити для дитини безпечні умови. Але поки на  появу відповідної судової практики доведеться почекати, про «забезпечення найкращих інтересів дитини» в Україні останні йдеться все частіше.

Забезпечення найкращих інтересів дитини закріплене в Європейській конвенції про здійснення прав дітей 1996 року, яку було ратифіковано законом від 3.08.2006 №69-V. Дія цієї конвенції поширюється на розгляд судами справ, що стосуються:

усиновлення дитини;

встановлення опіки, піклування над дитиною;

визначення місця проживання дитини;

позбавлення або оспорювання батьківських прав;

інших питань про відносини між батьками та дитиною;

будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сім’ї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном).

І хоча однією із форм такого забезпечення інтересів є заслуховування думки дитини в суді, висловлена думка дитини не ототожнюється із її справжніми інтересами, а тому, враховується все ж виходячи із особистих переконань судді. Тобто суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси. Сімейний кодекс наділяє великим значенням такі інтереси дитини, так цей термін вживається у стст.7 та 171 СК. А чч.2 та 3 ст.155 СК встановлює пріоритети таким чином: батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Принцип «найкращих інтересів дитини» докладно розкритий комітетом ООН із прав дитини у зауваженні загального порядку №14 (2013) «Про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів». А особливості реалізації права дитини бути заслуханою в різних обставинах та ситуаціях розкрито комітетом ООН із прав дитини в зауваженнях загального порядку №12 (2009) «Право дитини бути заслуханою».

Серед справ Європейського суду з прав людини Л.Гретченко зокрема виділила рішення, що ухвалені з пріоритетом забезпечення «найкращих інтересів дитини»: «Мамчур проти України» від 16.07.2015; «Швець проти України» від 23.07.2019; «Вишняков проти України» від 24.07.2018; «М. С. проти України» від 11.07.2017.

Застосування принципу

У національній судовій практиці все складається доволі неоднозначно. Так, до прикладу, у двох, на перший погляд схожих справах, про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди іншого з батьків, суд прийняв протилежні рішення.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 4.07.2018 у справі №712/10623/17 відступила від попередньої практики Верховного Суду України щодо пріоритетності у цій категорії справ дотримання принципу рівності прав батьків щодо дитини. Натомість зауважила, що положення про рівність прав та обов’язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, вчергове підкреслюючи основоположність принципу забезпечення найкращих інтересів дитини в силу вимог ст.3 Конвенції про права дитини від 1989 року та усталеної практики ЄСПЛ. Ухвалюючи рішення в указаній категорії справ суди мають насамперед охороняти права та інтереси дитини, визначивши, що найкраще відповідає її інтересам.

У постанові від 3.07.2019 у справі №643/1090/17 ВС роз’яснив, коли дозволяється виїзд дитини за кордон без згоди одного із батьків. Він погодився з висновками суду апеляційної інстанції, який на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог закону, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Адже не зазначення позивачем конкретної адреси місця перебування дитини та не надання доказів на підтвердження повернення дитини на територію України виключає можливість встановити обов’язкові обставини, а саме: чи буде такий дозвіл відповідати найкращим інтересам дитини.

Мабуть що, і неабияким актуальним стане і контекст наступного спору, який розглядав ВС. Так у постанові ВС від 11.06.2021 у справі №758/9706/18 за позовом про позбавлення батьківських прав Касаційним цивільним судом висловлено усталену правову позицію щодо позбавлення батьківських прав лише як крайнього заходу впливу та необхідності збереження зв’язків дитини з сім’єю, у тому числі з батьком. У даній справі ВС виходить з того, що судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правильного висновку, що відсутні докази винної поведінки відповідача та свідомого нехтування ним батьківських обов’язків. Суди встановили, що відповідач проживає на непідконтрольній Україні території, від виконання батьківських обов’язків не відмовлявся та робив спроби поспілкуватись з дочкою, які виявились безрезультатними з огляду на відносини, які склались між сторонами.

В ході розгляду справи відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав, зазначаючи, що бажає спілкуватись з дитиною, а тому така поведінка відповідача дає підстави вважати, що останній не нехтує інтересами дитини та не бажає розривати зв’язки з дочкою. Вказаний висновок судів попередніх інстанцій КЦС визнав обґрунтованим та таким, що відповідає якнайкращим інтересам дитини та збереженню її зв’язків із сім’єю, у тому числі з батьком.

Ймовірно, ще одним популярним аспектом застосування принципу найкращих інтересів дитини найближчим часом може стати практика усиновлення. Адже наразі згідно з законом «Про охорону дитинства» виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Тут лектор пригадала постанову ВС від 25.04.2019 у справі №381/4827/17 про скасування усиновлення, яка свідчить про майже незворотність цього процесу.

Тож яким чином у нових реаліях трактуватимуться інтереси дитини та як швидко відбуватиметься процес прийняття рішень, побачимо лише згодом, але підґрунтя для різних аспектів спорів ми можемо віднайти й у тій практиці, яка склалась до сьогодні.

Закон і Бізнес