Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20 , інформує «Закон і Бізнес» із посиланням на телеграм-канал судді ВС Василя Крата.
В ній, зокрема, зазначено, що зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов:
наявність моральної шкоди;
протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;
наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом;
вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування:
позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок;
відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов’язання з її відшкодування.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
По своїй суті зобов’язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов’язанням, наголосив КЦС. Адже не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації.
Джерелом визначеності змісту обов’язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації.
Натомість у випадку не досягнення такої домовленості, спосіб та розмір компенсації моральної шкоди визначає суд.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!