Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20 , інформує «Закон і Бізнес» із посиланням на телеграм-канал судді ВС Василя Крата.
В ній, зокрема, зазначено, що зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов:
наявність моральної шкоди;
протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;
наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом;
вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування:
позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок;
відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов’язання з її відшкодування.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
По своїй суті зобов’язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов’язанням, наголосив КЦС. Адже не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації.
Джерелом визначеності змісту обов’язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації.
Натомість у випадку не досягнення такої домовленості, спосіб та розмір компенсації моральної шкоди визначає суд.