Мобілізація та бронювання працівників

Що має знати роботодавець про особливості призову на військову службу та відстрочку від нього

Від початку війни в Україні триває загальна мобілізація військовозобов’язаних. Крім того, чимало громадян добровільно вступили до лав ЗСУ чи територіальної оборони. Розглянемо деякі питання, що можуть виникати у роботодавця у зв’язку з цим.

Працівник вступив до лав ЗСУ чи ТрО: які документи оформити?

Якщо працівник пішов добровольцем до територіальної оборони або вступив до лав ЗСУ, то він повинен надати роботодавцю відповідний підтверджуючий документ, наприклад, контракт добровольця тероборони або контракт про проходження військової служби.

Зауважимо, що за добровольцями територіальної оборони та мобілізованими працівниками повинні зберігатись місце роботи, посада і середній заробіток. Тобто звільняти працівника через вступ до лав ЗСУ чи тероборони заборонено.

Тому після того, як роботодавцем отримані відповідні документи, необхідно:

зареєструвати їх у Журналі реєстрації вхідних документів;

видати поточною датою наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження служби з дати початку служби зі збереженням місця роботи, посади і середньої зарплати;

скласти скоригований табель обліку використання робочого часу. Відсутність працівника з дати початку служби позначається буквеним кодом «ІН» або цифровим «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

При цьому на час мобілізації роботодавець має право тимчасово покласти виконання обов’язків мобілізованого працівника на іншого працівника підприємства або ж прийняти на посаду мобілізованого нового працівника за строковим трудовим договором.

Працівник отримав повістку: які дії роботодавця?

Повістка зобов’язує громадянина з’явитися до військкомату у строки, зазначені в цьому документі. При цьому працівника можуть викликати до військкомату в робочий день. У зв’язку з цим працівник зобов’язаний підтвердити свою відсутність на роботі за допомогою відповідної повістки.

У свою чергу, роботодавцю потрібно видати наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з постановкою на військовий облік, проходженням призовної комісії, медогляду тощо. Підставою для видачі цього наказу є повістка з військкомату. У табелі обліку використання робочого часу дні, протягом яких працівник перебуває у військкоматі, відображають за допомогою буквеного коду «ІН» або цифрового коду «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

Втім, отримання повістки не означає автоматичне зарахування до лав ЗСУ. Наприклад, за результатами медобстеження військово-лікарська комісія може дійти висновку про непридатність особи до військової служби. У такому разі працівник не проходитиме військову службу та зможе повернутися до виконання трудових обов’язків.

Яким чином можна забронювати працівників на період мобілізації?

Одним із варіантів того, як залишити особу працювати на підприємстві під час війни, є бронювання такого працівника. Законодавством передбачено, що військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами, не підлягають мобілізації.

При цьому таке бронювання має певні умови та особливості. Під час воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється виключно за тими підприємствами, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення. Тобто забронювати можна не будь-якого працівника, а лише того, який дійсно потрібен державі та/або населенню на своєму робочому місці під час війни. Так, наприклад, активно бронюють аграріїв, що здійснюють посівну.

Процедура бронювання зводиться до того, що підприємство, яке хоче забронювати своїх працівників, надсилає пропозицію до органу державної влади (профільного міністерства, обласної військової адміністрації) для проведення аналізу та узагальнення. При цьому до пропозиції необхідно додати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо). Пропозиції подаються за формою, визначеною постановою КМУ від 3.03.2022 №194.

Деякі профільні органи створили свій необхідний для подачі перелік документів та форми для заповнення, як, наприклад, Міністерство аграрної політики та продовольства.

Далі орган державної влади подає Міністерству економіки погоджені Міноборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних на підприємствах з відповідним обґрунтуванням. Мінекономіки протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення, у якому вказує строк дії відстрочки.

Максимальна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації у разі бронювання становить 6 місяців.

Мобілізація IT-спеціалістів: міф чи майбутнє?

Одним із проблемних питань наразі є мобілізація працівників IT індустрії. З одного боку, програмісти — це здебільшого молоді чоловіки, які можуть боронити Батьківщину, а з іншого боку, саме IT-спеціалісти зараз активно наповнюють бюджет України. У зв’язку з цим у країні жваво обговорюється можливість відстрочки IT-працівників від мобілізації.

Так, Мінцифри рекомендує відмовитися від мобілізації військовослужбовців і резервістів серед фахівців у сфері IT-індустрії та тих, що забезпечують стабільне поповнення бюджету країни (лист Мінцифри від 10.03.2022 № 1/06-1-1830). Проте наразі це є лише рекомендацією, а не нормативно-правовим актом, який надає відстрочку IT-спеціалістам.

Також слід взяти до уваги ініціативу щодо створення в Закарпатській області IT-кластера. Такий намір озвучив очільник Закарпатської ОВА, пообіцявши бронювання IT-шників, які працюватимуть на захист економіки України в рамках такого IT-кластера. Варто підкреслити, що така ініціатива не закріплена нормативно-правовими актами та формально не надає жодних преференцій співробітникам IT-сфери, однак, в будь-якому випадку, варта уваги.

За інформацією Закарпатської ОВА, для бронювання IT-спеціалістів необхідні зусилля як їх роботодавців, так і ОВА. Загалом процедура відбувається таким чином:

01. Реєстрація IT-підприємства у програмі релокації Міністерства економіки та зазначення наміру перенести свою діяльність до Закарпатської області.

02. Постановка на облік до податкової служби Закарпатської області з подачею заявки за формою «1ОП».

03. Надсилання пропозиції до Закарпатської ОВА на бронювання за формою відповідно до Постанови № 194.

04. Направлення ОВА пропозицій на погодження до Міністерства оборони та Міністерства економіки.

05. Отримання відповідного наказу про бронювання.

Відкритими залишаються лише питання, чи визнають Міністерство оборони та Міністерство економіки роботу в IT-кластері такою, що «задовольняє потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення», та чи будуть відповідні пропозиції про бронювання врешті погоджені.