Саме лише помилкове зазначення в платіжному документі назви отримувача, відмінної від назви коду, не може вважатися достатньою підставою для висновку про неотримання власником рахунку відповідних коштів.
У справі № 911/1101/21 товариство просило стягнути з фізичної особи — підприємця безпідставно отримані гроші на суму майже 560 тис. грн. як помилково перераховані.
Суд першої інстанції позов задовольнив, оскільки відсутні докази існування між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов’язок щодо перерахування відповідачу грошей. Натомість апеляційна інстанція це рішення скасувала та в позові відмовила через непідтвердження отримання відповідачем цих коштів.
З матеріалів справи Касаційний господарський суд установив, що в платіжних дорученнях отримувачем платежу вказано ТОВ «А.» , але код отримувача є реєстраційним номером облікової картки ФОП, яка, за твердженням позивача, нібито повідомила його листом про виявлення помилково переказаних на її рахунок коштів і навіть повернула частину. Утім, наданий позивачем висновок щодо результатів почеркознавчої експертизи не прийнятий судами як доказ.
КГС зауважив, що з уведенням у дію нового стандарту «вірогідності доказів» необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Натомість у цій справі апеляційний суд не дав оцінки доданим копіям сторінок книги обліку доходів ФОП, які містять відомості, зокрема про надходження коштів, а також ту обставину, що особа не навела заперечень щодо належності їй рахунку, на які переказані кошти.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!