Яких помилок слід уникати при виборі арбітра в міжнародних спорах
Правники розповіли про особливості регламентів різних міжнародних арбітражів, а також дали поради, на які ключові фактори варто звертати увагу, ведучи пошуки гідного й надійного представника для розгляду справи.
Непрості процедури
Члени комітету альтернативного врегулювання спорів, що діє у складі НААУ, Кристина Хріпкова та Анна Сажко провели у Вищій школі адвокатури вебінар, на якому розповіли, як обирати арбітра.
«Досить часто українські адвокати захищають інтереси клієнтів у міжнародних арбітражних справах, які проводяться за різними міжнародними регламентами з місцями розгляду за кордоном. Адвокати при цьому можуть виступати як радники або співпрацювати з радниками з інших країн — якщо сторона справи українська, але, по суті, вона вирішується за іноземним правом», — розпочала свою доповідь К.Хріпкова.
Також українські правники можуть призначатися арбітрами сторонами спору, або арбітражною інституцією. Правник зазначала, що при цьому дуже важливо дотримуватися процедури призначення арбітра, яка прописана в арбітражному регламенті або узгоджена сторонами в арбітражному застереженні чи арбітражній угоді. За відсутності такої домовленості має бути дотримана процедура призначення арбітрів, визначена в законі держави, де знаходиться арбітраж.
«Це важливо тому, що після отримання остаточного арбітражного рішення, його можна буде оскаржити. Або ж національний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення на підставі того, що склад міжнародного комерційного арбітражу не відповідав угоді між сторонами, або, за відсутності такої, не відповідав закону держави, де мав місце арбітраж», — пояснила спікер.
Також вибір арбітра впливає на якість арбітражного розгляду справи. І саме тут зусилля серед іншого мають спрямовуватися на оптимізацію майбутніх витрат клієнта. Крім того, від правового та культурного досвіду арбітрів залежить яка саме процедура буде вибрана складом арбітражного трибуналу. Досвід арбітрів також впливає на суть арбітражного рішення.
Особливості регламентів
Нині актуальними проблемами при обранні арбітрів є їх незацікавленість або зайнятість. Також в арбітра має бути достатньо часу для ефективного розгляду справи. Тривалість розгляду та манера ведення процесу арбітром впливає і на його гонорар.
Крім того, вибір бокового арбітра може впливати на вибір головуючого арбітра. Так, за деякими регламентами, призначені сторонами арбітри можуть обирати головуючого арбітра.
Вибір арбітра може впливати й на ключові питання в ході вирішення спору, особливо там, де сторони не можуть досягти компромісу. Доповідач відзначила, що, наприклад, арбітри з англосаксонської системи права можуть приділяти більшу увагу усним показам свідків та активно задавати питання, на відміну від представників континентальної системи. Тож, якщо свідки — слабке місце сторони, краще віддати перевагу «континентальним» арбітрам.
Нині існує ряд онлайн-ресурсів з відгуками сторін щодо співпраці з арбітрами. Там же можна знайти інформацію, що допоможе обрати кандидатуру відповідно до критеріїв конкретного спору.
К.Хріпкова розповіла, що українці часто віддають перевагу регламентам лондонського арбітражу. Слід ураховувати, що за регламентом LCIA, гонорар арбітра визначається погодинно. Зараз він становить £500 на годину. Однак деякі імениті арбітри можуть мати ставку і $1200—2000.
«Крім того, арбітр має бути громадянином іншої країни, ніж кожна зі сторін, якщо тільки сторони письмово не погодяться про інше», — відзначила лектор.
Обираючи стокгольмський арбітраж, потрібно враховувати регламент торгової палати Стокгольму SCC. Так, наприклад, важливо знати, що якщо в спорі бере участь кілька позивачів чи відповідачів, а склад арбітражу включає кілька арбітрів, яких мають спільно призначити позивачі і відповідачі, і вони не змогли зробити таке призначення, то весь склад арбітражного суду призначає правління SCC.
Якщо спір розглядається в Парижі, необхідно знати регламент торгової палати ІСС. Зокрема, доповідач звернула увагу на те, що якщо сторона отримує фінансування процесу від третьої сторони, що не є стороною спору, така сторона зобов’язана оперативно інформувати секретаріат суду та інші сторони про певні характеристики цієї особи, аби арбітри могли уникнути конфлікту інтересів.
Відмінністю даного арбітражу також є те, що сторони тут не призначають арбітрів, а лише висувають кандидатури, з-поміж яких вибирає суд або генеральний секретар ІСС.
Остерігайтеся будь-яких контактів
А.Сажко відзначала, що раніше арбітрами в міжнародні арбітражі призначали юристів за 60, а молодіжні крила інституцій обирали представників до 45 років. Та останні роки тенденція призначення молодих арбітрів розвивається все більше. Так, молодими вважаються 40-річні. 30-річних нині теж призначають, але набагато рідше.
При цьому перевагу віддають арбітрам із Франції та Англії. Українські юристи також призначаються арбітрами в міжнародних справах, однак нечасто.
Спікер звернула увагу на те, що одним із джерел при обранні арбітра серед іншого може бути список арбітрів, підготовлений Українською арбітражною асоціацією. «Він поділяється на 3 категорії: там є адвокати, котрі базуються в Україні, українці за кордоном та іноземці, які розуміють українські реалії та працювали з українськими справами».
Також варто знати, що величезне значення має репутація арбітра. Так, якщо з кандидатом пов’язувалися публічні скандали або щодо нього були дисциплінарні рішення, варто 100 разів подумати, чи обирати такого арбітра в трибунал. А.Сажко говорила й про погану славу українських арбітрів. Мовляв, інколи доводиться стикатися з позицією, що юристи з України чи східної Європи більш відкриті до корупційних схем. Однак важливо, аби арбітр з будь-якої країни мав бездоганну репутацію.
Обираючи кандидата, можна також призначити співбесіду. У такому разі варто знати які питання можна ставити, а які ні. «Оскільки у вас як в адвоката може бути розуміння конфлікту, а от у клієнта його може не бути. Наприклад, клієнт може попросити запитати яке рішення винесе кандидат в арбітри, або чи має він певну думку з цього приводу». Також доповідач наголошувала, що таких запитань кандидату ставити не варто.
Якщо сторона вже обрала певного арбітра чи коло арбітрів, до яких приглядається та, скажімо, дуже симпатизує якомусь із кандидатів, потрібно також поводитись із цією особою обережно. Наприклад, при зустрічі із цим арбітром на конференції чи деінде не потрібно задавати йому питання та просити поради, навіть не говорячи нічого про справу.
«Адже, якщо ця людина таки дасть вам пораду, хоч і неформальну, цей претендент уже матиме конфлікт, аби бути арбітром у вашій справі», — застерегла лектор.
Зрозуміло, що в першу чергу будь-який арбітр має бути незалежним і неупередженим. Обрання арбітра дійсно потребує спеціальних знань і виваженості. Проте для сторони вдалий вибір представника в трибуналі — запорука того, що справа буде розглядатись якісно та швидко.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!