Трон, збудований чужими руками

Секретаріат ВР розпитали, чому законотворці шанують лише ІТ

Нардепи вирішили спростити життя айтишникам, які й так жили небідно, але скаржилися, що не витримують конкуренції з аутсорсом. Проте чому правники вважають, що ФОПів заганяють у Дія Сіті примусово та як це пов’язано з реанімацією одного проекту?

Незручні стежки

Очікується, що проект «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання розвитку цифрової економіки» (№5376) винесуть до сесійної зали на цьому тижні. Авторський колектив розраховує ухвалити його до Нового року, аби Президент устиг поставити свій підпис і закон набрав чинності з 1 січня 2022 року.

Тож скоро правники та підприємці побачать фінальний текст проекту та зрозуміють, як усе ж таки будуть оподатковуватися майбутні резиденти Дія Сіті. В очікуванні ухвалення ініціативи, комітет Асоціації правників України з податкового та митного права запросив на розмову експерта з питань оподаткування, заступника керівника секретаріату Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Віту Форсюк.

І поки та добиралася до асоціації столичними заторами, голова комітету АПУ Тетяна Лисовець устигла розпитати Емілію Курило з Axon Partners про переваги й недоліки довгоочікуваної ініціативи. Тож чи варто ставати резидентом Дія Сіті? Нині в системи вже є багато як поціновувачів, так і тих, хто поки не розуміє всіх переваг.

«Коли будують дорогу або тротуари, ми завжди спостерігаємо, як окремі люди усе одно ідуть своєю стежкою, що скорочує їм дорогу на 30 кроків. Але чомусь «комунальники» не хочуть асфальтувати такі стежки, а знову прокладають свої незручні тротуари. Мені здається, те саме можна сказати про режим «Дія Сіті». Ця стежка не погана, але не зручна для бізнесу», — розпочала адвокат.

Е.Курило зазначала, що нині бізнес саме сформував свій оптимальний шлях, працює дієва схема, коли компанії залучають до роботи ФОПів, укладаючи з ними цивільно-правові й зовнішньоекономічні договори. Мовляв, бізнес структурують за допомогою коворкінгів та інших схем, і він уже витратив велику кількість коштів, аби, наприклад, пояснити своїм ФОПам, що ті не є їх працівниками й не можуть розраховувати на будь-які соціальні гарантії.

«І коли всі нарешті звикли до напрацьованої схеми роботи, Уряд запропонував новий механізм, для якого потрібно буде призвичаїтися. Я кажу «потрібно», тому що, як розумію, іншого вибору в нас не буде», — адвокат зазначала, що плюси криються у меті ініціативи — розробці правового режиму, оподаткуванні.

Уряд прагне збільшити ВВП, зробити Україну ІТ-житницею. «Якою наші айтишники й так зробили Україну, без Дія Сіті. Але будь-якому можновладцю хочеться залишити після себе великий слід», — звернула увагу правник. Таким чином нині виокремлюють ІТ, надаючи їм інструменти захисту від правоохоронців і податкової. Їх легалізують і «переформатовують», змінюють слово «відпустка» на сполуку «перерва в роботі» та просто дозволяють працювати, як раніше.

Мовляв, базовий закон про Дія Сіті й останній податковий проект гідні. Проте поки не зрозуміло як це працюватиме на практиці, адже усієї підзаконної нормативної бази, яка б реалізувала цей великий механізм і правовий режим, немає.

До того ж Дія Сіті підходить не всім. Аби стати резидентом, потрібно відповідати критеріям: 9 працівників з середньою місячною заробітною платою €1200. Тягар не для молодого бізнесу. Так, нині, бізнес, що лише запускається, як правило, не має юридичної особи, а працює як ФОП.

Долучитися до режиму зможуть ІТ-компанії з такими кведами, як розробка, консультування, дизайн і веб-портали. Тобто ІТ — це не лише комп’ютерне програмування.

Управа на аморальних

«Якщо детально поглянути на цифровий режим щодо резидентів, можна побачити як функціональні вимоги, так і вимоги до кооперативної структури. Це розкриття бенефіціарних власників, наявність у їх складі осіб, пов’язаних з країнами-агресорами», — долучилася до обговорення В.Форсюк. Мовляв, дійсно, найбільше нарікань від бізнесу було саме стосовно кеш-флоу (кваліфікованого обсягу доходів і рівня зарплати). Тож автори усе ж вирішили спростити дані вимоги, проте лише для стартапів — на перші два роки.

При цьому структура бізнесу компаній, що займаються розробкою продуктів і компаній аутсорсу є різною. Так Міністерство фінансів наполягало, аби пільги стосувалися лише програмістів. Цю історію комітет не підтримав, адже з’ясувалося, що навіть у продуктових компаніях людей, які пишуть там код, буквально 20—30%. «До того ж було не зрозуміло як податкова це перевірятиме. Компанії могли б записати у програмісти весь штат. Податківці ж не питатимуть кожного чи вміють вони писати код», — розповіла В.Форсюк.

Депутат Ніна Южаніна обурювалася, що компанії, що володіють азартним бізнесом не можуть бути допущені до Дія Сіті. Тож урешті продукти для азартного бізнесу комітет не погодив.

«Дія Сіті сприймається не лише як податкові «плюшки». Закладається ідея великої екосистеми, такого собі хабу. Де стартапи зможуть знаходити для себе інвестування, компанії зможуть кооперуватися. Тому можна буде орієнтуватися не лише на податкові пільги, а й на великий обсяг управлінських процесів, які можна буде оптимізувати. Це поштовх для економіки та зміна кооперативної культури», — хвалилася чиновниця.

«А хіба логіка законопроекту не полягала в тому, аби витіснити ФОПів з господарського обігу?» — звернулася до неї Т.Лисовець.

У багатьох випадках історія із системою ФОПів, яка в нас зараз склалася, це та історія, яку почуло представництво Apple на засіданні Єврокомісії: це законно, але аморально. В якийсь момент велика кількість айтишників почала використовувати ФОПи для оптимізації податків. Проте є різниця між оптимізацією й ухиленням від оподаткування», — пояснювала В.Форсюк.

Мовляв, нардепи все одно розуміють, що якщо зараз просто заборонити спрощену систему оподаткування, нічого хорошого з цього не вийде: «не пущать, тому що не велять» — у наших реаліях інструмент не надто ефективний. При цьому великі компанії нарікали, що не можуть конкурувати з підприємцями на спрощеній системі оподаткування.

«Деякі ФОПи самі не прагнуть ставати працівниками, тому що, наприклад, не хочуть писати заяви про відпустки, а хочуть сьогодні поставити керівника перед фактом, що завтра, наприклад, на два тижні чкурнуть на Балі. Чи то самі керівники кажуть, що кадрова документація чи інспекція праці їм не вигідні. Саме тому й виник цей гібрид гіг-контракту з певними додатковими елементами гарантії працівників», — В.Форсюк зазначала, що саме гіг-контракт, як їм здається, змусить компанії урешті змінити структуру самостійно та в спокійному режимі. Адже вони мають змогу сплачувати податок на виведений капітал на особливих умовах.

Тепле місце не для всіх

«Це дійсно гарно звучить. Але як ВР і Кабмін планують приводити до такого цивілізованого вигляду всі бізнеси, не лише ІТ?» — запитувала Т.Лисовець.

«Для різних бізнесів немає універсального рецепту. Ідеї масово всім заборонити спрощену систему оподаткування також поки немає. Просто час від часу з’являються проекти щодо її перегляду. Дія Сіті — це поки що добровільна історія. Можливо, частина аутсорсу залишиться як є. Поки не варто давати песимістичних прогнозів, що всіх ФОПів заборонять», — пояснювала чиновниця.

Т.Лисовець зазначала, що нині бізнес боїться тотальних перевірок. Адже законопроект щодо 7 ознак трудових відносин, «від якого просто трусило підприємців», таки розглядають. «І, наскільки я розумію, він поширюватиметься й на ФОПів, — переймалася правник.

«Уважається, що модель з ФОПами сіра, і вона не о’кей. Але ж модель з гіг-спеціалістами також не о’кей, адже такі працівники апріорі не можуть бути рівними зі своїми керівниками. І те, що її гарно описати в законі, не змінить самої природи даних відносин», — Е.Курило нарікала, що створення теплого місця для ІТ, хай навіть наші спеціалісти не можуть конкурувати за рівнем доходів з колегами з інших країн, це добре. Проте як бути з сільським господарством, будівництвом, з тією ж «Новою поштою»? Хіба вони можуть конкурувати з податковим навантаженням?

Правник розмірковувала, що, можливо, проблема не у ФОПах, а в Кодексі законів про працю. Мовляв, будь яка-фірма була б рада, аби обсяг необхідної документації зменшився, чи зменшився обсяг податків, які так часто ідуть не зрозуміло куди. Зараз бізнесу дійсно важко осягнути, чому виокремлюють лише ІТ. «Їх шанують, а інших шанують не дуже. Та й «перерва в роботі» — перерва в кожній сфері, не лише в ІТ», — намагалася присоромити Е.Курило представницю законотворців.

Проте у тієї були бездоганні відповіді на всі запитання: «Заяви про рівнозначність голослівні. Це не зовсім так. Уже існує багато сфер діяльності, де запроваджені певні стандарти. Проблема з КЗпП дійсно є. Це спадщина командної економіки, коли всі ходили на завод, і трудової мобільності не існувало як такої. Це спрацьовувало для виробництва ковбаси. Але в цифровій економіці люди працюють за іншими правилами — на компанію, на проект. І це змінює всю логіку трудового законодавства».

Мовляв, нині застарів і класифікатор професій, не витримують мобільності лікарняні — сучасний світ ламає трудове законодавство, і Україна в ньому об’єктивно все ще в «совку».

Тож, як бачимо, подаруночки під ялинку законодавці нині підготували поки лиш тим, у кого і так усе було «в шоколаді»: усім резидентам «Дія Сіті» та гіг-спеціалістам нададуть 5% пільг; компанії, що планують стрімке зростання, отримають податкову знижку на стартапи; хтось сплачуватиме мінімальний ЄСВ та зможе обирати між податком на прибуток та ПнВК.

А для ФОПів, здавалося б, нічого не змінюється. «Проте ініціатива про 7 ознак трудових відносин, яка нині вистрілила після року затишшя, коли вже ніхто не чекав — це неприємно. Чесно кажучи, бізнес розглядає це як диверсію. Адже це як мінімум ст.172 Кримінального кодексу», — резюмувала Т.Лисовець.

Мовляв, бізнес таки заганяють у Дія Сіті. Проте 7 ознак — це доробок не Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Тож винних за круглим столом не було. І правники розійшлися на мінорній ноті, але з посмішками.