Направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого має здійснюватися судовий розгляд.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, розглядаючи скаргу засудженого на вирок Вищого антикорупційного суду у справі №711/3111/19.
Річ у тім, що після ознайомлення сторони захисту із матеріалами справи залишалося 6 днів до збігу строків досудового розслідування (2.04.2019). В останній день прокурор підписав обвинувальний акт, проте направив лише 5 квітня, а суд отримав його 9 квітня.
Як наголосив ККС, це свідчить про очевидне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства. Адже кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Відповідно направлення прокурором обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров’я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного). Отже, це унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою його закриття на підставі п.10 ч.1 ст.284 Кримніального процесуального кодексу.
.
Матеріали за темою
Бізнесмени обурилися можливими змінами до КПК, що уможливлять свавілля органів слідства — заява
16.01.2025
Як стягнути витрати потерпілого з особи, звільненої від кримынальної відповідальності — ОП ККС
16.12.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!