Про недопустимі докази

Визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Про такий різновид доктрини «плодів отруйного дерева» нагадав Касаційний кримінальний суд у справі №497/1260/18.

Слідчими СБУ проводилося розслідування щодо працівників митного посту «Аккерман» Одеської митниці, які нібито вимагають гроші за безперешкодний пропуск на митну територію України автотранспортних засобів з іноземною реєстрацією. Крім того, особа, яка займалася ввезенням таких авто в Україну, повідомила, що з неї вимагали по $100 за кожне авто.

Згодом, ця сама особа повідомила, що через пункт пропуску «Виноградівка» митного посту «Ізмаїльський» ці ж авто можна ввезти вдвічі дешевше — за $50. Однак, відомості в ЄРДР за цією заявою внесені не були, а досудове розслідування, яке було зареєстроване за іншим фактом, було продовжене на підставі нової заяви.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що кримінальне провадження за фактом вимагання неправомірної вигоди службовими особами п/п «Виноградівка» взагалі не розпочиналось. Отже, всі слідчі дії стосовно обвинувачених проведені поза межами кримінального провадження, відповідно всі докази зібрані у непроцесуальний спосіб та є недопустимими.

З цим погодився і ККС, зауваживши, що допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. Відповідно, суд обґрунтовано постановив виправдувальний вирок стосовно митників п/п «Виноградівка».