Сам факт підписання розписки, за відсутності доказів на спростування цього факту, свідчить про укладення сторонами договору позики, а також засвідчує отримання боржником обумовленої цим договором суми.
У справі №531/152/19 позивач вимагав стягнення $50 тис., які він позичив 10 років тому матері відповідачів. На підтвердження цього позивач надав дві розписку: в одній (без дати) вказано, що жінка зобов’язалася повернути ці кошти на вимогу позикодавця, друга (2008 року) — про те, що вона отримала 240 тис. грн. (еквівалент $50 тис.) у рахунок продажу чи передачі в оренду успадкованої ділянки.
Позов поданий у 2019 році до спадкоємців після смерті жінки. Суди перших двох інстанцій у задоволенні вимог відмовили. Натомість Касаційний цивільний суд звернув увагу, що наявність оригіналу розписки у кредитора, свідчить, що боргове зобов’язання не виконане.
Зокрема, суди не надали правову оцінку змісту розписки без дати, де словосполучення «отримала кошти» вжито з використанням дієслова у минулому часі. Отже, на думку КЦС, це підтверджує факт, що написанню розписки передувало отримання грошей боржником. А наявність оригіналу цієї розписки у позивача свідчить про те, що за життя жінка гроші не повернула.
Доводи відповідачів про те, що договір позики є безгрошовим і спадкодавиця не отримувала у борг кошти за розпискою без дати обґрунтовувались показаннями свідків. Але це, наголосив КЦС, суперечить положенням ст.1051 Цивільного кодексу.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!