Порушений баланс

ВРП показала, що буде жорстко карати за призначення справ поза строками накладання адмінстягнення

Надмірне навантаження вже давно стало буденністю української Феміди. Утім, дисциплінарний орган уважає, що третина вакансій у судовій системі — не привід, аби не вкладатись у відведені кодексами строки. Бо головне — не дати особі уникнути відповідальності. Працюйте хоч цілодобово, але встигайте все!

Прохання без пояснень

До Вищої ради правосуддя поскаржилися на Світлану Смик із Печерського районного суду м.Києва. Особа витратила чимало часу, аби провести ревізію Єдиного державного реєстру судових рішень і вгледіти, що законниця закриває забагато справ за ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення (кермування напідпитку) через сплив строків притягнення до відповідальності. Скаржник нарахував 46 таких випадків із 448 розглянутих справ. На його переконання, мало місце протиправне затягування розгляду, що сприяло уникненню правопорушниками відповідальності.

Питання до законниці мав ще один скаржник, який зазначав, що два роки тому вона мусила розглянути справу за ст.124 КпАП (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна). Мовляв, склад суду був призначений, проте згодом, звернувшись із запитом, отримав відповідь, що в обліково-статистичній картці відсутні відомості про призначення справи до розгляду, а в подальшому жодної інформації вже не надходило.

Тож третя дисциплінарна палата відкрила справу (№997/3дп/15-21) стосовно С.Смик, попри те, що законниця вказувала на значне навантаження та просила під цим кутом зору розглядати заяву першого скаржника. Зокрема, у письмових поясненнях вона звертала увагу на вибірковий підхід до аналізу справ, що нею розглядалися.

За її словами, вона вживає всіх можливих заходів заради забезпечення дотримання процесуальних термінів, але ж робочий день не гумовий. Натомість їй доводиться розглядати не лише адміністративні протоколи на нетверезих водіїв, а й інші справи про адмінправопорушення. Також вона визначена слідчим суддею та бере участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень. Відповідно, навантаження виходить за межі розумного.

Знівельовані завдання

Утім, ТДП поставилася до цього більш формально. Мовляв, суддям слід дотримуватися вимог стст.277, 277², 278 КпАП. А як — це вже питання не до дисциплінарного органу. Бо закон установлює чіткі строки розгляду даної категорії справ, тож підготовку слід починати завчасно.

Також суддя повинен тримати в голові, що на все в нього є 3 місяці від дати вчинення проступку, аби не сплив строк накладення адміністративного стягнення. І це, на переконання членів ТДП, одне із завдань провадження в даних справах, що не підлягає обговоренню, а тільки виконанню.

Дисциплінарна палата з’ясувала, що 46 справ за ст.130 КпАП та справа за ст.124 КпАП уперше були призначені до розгляду вже з порушенням 15-денного строку. У 41 випадку засідання вперше призначались вже після закінчення тримісячного строку притягнення до відповідальності, з інтервалами від двох місяців до двох років, і лише в 6 справах — до закінчення цього терміну. При цьому ТДП звернула увагу, що в 7 справах провадження через закінчення строку закривалися наступного дня після закінчення терміну.

У справі, що стосувалася другого скаржника, С.Смик призначила засідання на січень 2021 року вже після отримання листа від члена палати з проханням дати пояснення стосовно скарги, в якому вона також закрила провадження через сплив термінів.

У ВРП зазначили, що з урахуванням принципу судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд мав би провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання кодексу.

У випадку зі С.Смик, законниця закривала провадження поза межами термінів, при цьому визнавала відповідачів винними у вчиненні правопорушення. Проте продовження термінів накладення адміністративних стягнень кодекс не передбачає.

Також «дисциплінарники» встановили, що в 47 справах судові засідання призначалися не в порядку черговості.

Штучні умови

Палата критично поставилася до тверджень судді щодо надмірного навантаження як про обставину, що виключає її притягнення до відповідальності. Адже, по-перше, призначення справ до розгляду та формування графіків засідань, схожих за предметом спору, мали здійснюватись у порядку черговості, а не вибірково.

Та навіть призначення справ до розгляду не по черзі не було основним чинником, який зумовив порушення, зазначили в Раді. Через те що пояснення судді щодо правомірності її дій з огляду на навантаження визнали неспроможними, а твердження скаржників про безпідставне затягування розглядів вона так і не спростувала, ТДП вирішила витребувати в суду статистику розгляду даної категорії справ С.Смик за 3 роки.

Аналіз зазначеної інформації встановив, що суддя закрила провадження у справах за ст.130 КпАП у зв’язку із закінченням строку в 76% випадків (розглянувши 370 справ). Тож, на думку ТДП, призначення справ до розгляду поза межами строку накладення стягнення та закриття в них провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності здебільшого в першому судовому засіданні свідчать про формальний підхід судді до розгляду такої категорії справ, пояснив дисциплінарний орган.

«Дисциплінарники» також наголосили, що суддя в 47 випадках не вжила належних і своєчасних заходів, у тому числі щодо контролю. Адже не дотрималася як необхідного балансу між розглядом справи з дотриманням термінів, так і строку можливого притягнення особи до відповідальності. Мовляв, володарка мантії штучно створила умови, за яких особи, винні у вчиненні правопорушень, уникнули передбаченої законом відповідальності. А наведена статистика, на їхню думку, свідчить про систематичність таких порушень.

Незважаючи на те що голова Печерського райсуду м.Києва дав відмінну характеристику С.Смик, у ВРП сказали, що законниця вже двічі (у 2019 та 2020 роках) отримувала стягнення від ВРП. Зокрема, за незазначення в рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та за грубу недбалість, що стосувалася порушення прав людини і основоположних свобод.

Тому цього разу дисциплінарний орган вирішив, що необхідним стимулом для С.Смик до більш інтенсивної роботи має бути догана з позбавленням доплат на місяць.

Отже, тепер судді, які змушені розглядати як кримінальні, так і адміністративні правопорушення, опиняються між молотом і ковадлом. В одних випадках не можна порушувати строки досудового слідства та прав підозрюваних чи обвинувачених, в інших — дати нетверезим водіям залишитися без штрафу. І те, чи зможуть вони довго балансувати між публічним і приватним, залежить тільки від працездатності та терпіння.