ОГП буде проводити заочне слідство без оголошення в міжнародний розшук
Відсутність вироків за злочини, скоєні під час подій на майдані та топ-корупціонерами, на вул. Різницькій виправдовують неможливістю проводити спеціальне слідство без оголошення в міжнародний розшук. Тож разом з монобільшістю цю перешкоду прибрали.
Із третьої спроби
Напередодні голосування за проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (№2164) Генеральний прокурор Ірина Венедіктова оазом із головою Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денисом Монастирський провела брифінг.
І.Венедіктова зазначила, що це буде вже третя спроба парламенту ухвалити такий конче необхідний слідству закон. За словами Генпрокурора, це дасть можливість забезпечити проголошену ще на початку 2014 року невідворотність покарання для осіб винних у злочинах «проти майдану» та осіб, які зрадили народ України. «Ми хочемо до кінця року завершити основі справи про злочини щодо майдану, і для нас правоохоронців цей проект є вельми необхідним», — пояснила вона.
На думку І.Венедиктової, цей проект відкриває можливість здійснювати заочне кримінальне переслідування осіб, яких оголошено в міжнародний розшук. О.Венедіктова не знехтувала можливістю відпустити шпильку в бік суддів: «З розумінням, що таке міжнародний розшук, у наших судах досі існує проблема».
І обіцяне було втілене без тривалих дискусій: 258 голосами нардепи прийняли проект у другому читанні та в цілому. Щоправда, погодившись ще на 3 правки від комітету.
Як зараз та як буде потім
Нагадаємо, що за чинним Кримінальним процесуальним кодексом, аби застосувати спеціальне досудове розслідування, необхідно оголосити її в міжнародний розшук. Тобто особа має потрапити до бази Інтерполу. Відповідно до правил цього органу особа може бути оголошена в міжнародний розшук лише тоді, коли є посилання на чинний ордер на арешт.
У пояснювальній записці до проекту йдеться, що суди хибно пов’язують оголошення в міжнародний розшук не з моментом винесення постанови про розшук, а з моментом виставлення Інтерполом «червоної карти». Як наслідок, відмовляють у задоволенні клопотань про здійснення заочного слідства, доки обвинувачення не переконає в наявності останньої.
Тож головна ідея поправок до КПК полягає в тому, аби надати правоохоронцям можливість використовувати заочне розслідування у разі якщо є достатньо підстав вважати, що особа переховується, перебуває на тимчасово окупованій території України або на території Росії. Також проектом №2164 розширюється перелік злочинів, для розслідування яких може застосовуватися заочна процедура.
По-перше, це злочини проти основ національної безпеки, конституційного ладу, фінансування тероризму, катування, насильницьке викрадення, незаконне позбавлення волі, тяжкі тілесні ушкодження та дезертирство. На розслідуванні останнього злочину І.Венедіктова наголосила особливо. «Судове розслідування щодо дезертирства зупинене у понад 8 тис. провадженнях щодо більше ніж 11 тис. підозрюваних. Серед них 10 тис. військовослужбовців, які не вийшли з Автономної Республіки Крим, а також 782 військовослужбовці, які не вийшли з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей», — наголосила вона. Генпрокурор уважає, що проект прискорить процес передачі цих справ до суду.
Також вона додала, що в ОГП пропонували розширити юрисдикцію цього інститут і на такі вподобані корупціонерами місця, як Монако, Маямі, Туманний Альбіон. Утім, примруживши очі та зробивши посмішку, зауважила: «Але, народним депутати нам тут не дали розійтися, хоча я вважаю, що коли ми говоримо про топ-корупцію, то нам набагато цікавіші американська та європейська юрисдикції».
Політичний флер
Д.Монастирський як представник монобільшості нагадав увесь підспідок історії цього проекту. «Цей інститут він був запущений у 2014-му. Утім, як політик можу сказати, що з цього часу цей інститут не працював, бо не було політичної волі, а така ситуація була створена свідомо», — сказав він.
Д.Монастирський говорить, що вся проблема в тому, що на судове засідання з’являються всі, крім підозрюваного, який перебуває або в РФ або на окупованій території. Викликати чи примусове привести тих, хто перебуває в Росії, неможливо, бо ж у цій країні запити українських правоохоронців ігнорують.
«Цей закон ми називаємо революційним, бо він розроблений для того, щоб можна було реально зсунути ці справи з мертвої точки. Цей рік може стати роком прориву у справах майдану», — сказав він.
І.Венедіктова додала, що цей проект допоможе українським антикорупційним органам притягнути до відповідальності за корупцію осіб, «які знаходяться в санаційних списках Європейського Союзу та інших країн». «Також ми хочемо поставити крапу у справах про Іловайськ і Дебальцеве та щодо ватажків так званих ЛДНР», — сказала вона.
Чи порушимо конвенцію?
Експерти не раз звертали увагу на ризики зловживань та ймовірні наслідки розширення підстав для впровадження інституту заочного розслідування. А також про невдачі українських правоохоронців у спробі обійти правила Інтерполу. Утім, у Генпрокурора та представника законодавця своє бачення цього питання.
Присутніх на брифінгу журналістів також цікавило чи передбачили автори ідеї запобіжники недопущення звуження прав підсудних та зловживання органами слідства своїми повноваженнями.
«Жодних страшних речей у цьому проекті немає. Вичерпний перелік злочинів, який закріплений в законі, — це головний запобіжник. Громадянам, які не збираються нашкодити національній безпеці, не займаються зловживанням у службовій діяльності, боятися немає чого. Механізм буде діяти тільки тоді, коли людина не з’являється на судове засідання та переховується від слідства», — запевнила Генпрокурор.
Д.Монастирський теж переконаний, що жодних проблем із дотриманням конвенційних гарантій не виникне, бо вони вивчали прецеденти Європейського суду з прав людини. «Ключове питання, яке ставилось перед Судом, це те, що особа має знати, що стосовно неї ведеться процесуальне переслідування. Безумовно, в ЄСПЛ є позитивні та негативні рішення щодо «заочки», але ми вибудовували цей проект з тієї точки зору, щоб можна було захистити його в Євросуді», — пояснив нардеп.
Підсумовуючи сказане, Д.Монастирський наголосив, що цей закон не панацея, але все-таки на нього покладені великі очікування. Утім, тепер важливо, аби надії не виявилися марними й черговий Генпрокурор не почав нарікати на нові перешкоди, що заважатимуть слідству.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!