Забрав машину й поїхав

Оцінка обставин справи не пояснює неналежного мотивування рішення

Останнім часом серед суддів стає популярним знімати із себе відповідальність. Мовляв, раз рішення не виконано, не буде й покарання. Проте у Вищій раді правосуддя наполягають: невмотивоване рішення — відповідальність Феміди.

Автомобіль як засіб пресування

Друга дисциплінарна палата ВРП розглянула скаргу на Ірину Уханьову з Вовчанського районного суду Харківської області. Дослідивши матеріали справи, палата встановила, що 12.03.2018 до Вовчанського райсуду надійшла позовна заява про стягнення матеріальної та моральної шкоди з двох осіб. Також у рамках забезпечення позовних вимог позивач просив суд накласти арешт на транспортний засіб відповідача.

Суддя відкрила провадження, іншою ухвалою наклала арешт на автомобіль. Того самого дня ухвалу фактично виконали, помістивши авто на майданчик для зберігання транспортних засобів.

Згодом відповідач заявляв відвід законниці — через упередженість, але прохання не задовольнили. Пізніше він клопотав про скасування заходів забезпечення позову.

Саме нерозгляд цього клопотання мав істотне значення, адже власник майна не зміг навести аргументи на користь своєї позиції, які серед іншого стали підставою для апеляції. 21.12.2018 Харківський апеляційний суд скасував ухвалу про накладення арешту, натомість заборонив відчуження транспортного засобу.

Таким чином, понад 9 місяців скаржник не міг користуватись авто. Для особи з інвалідністю ІІ групи це суттєва проблема. Обраний спосіб забезпечення позову може призвести до необґрунтованого обмеження права власника на володіння майном, наголосила апеляційна інстанція.

ДДП назвала явно недостатнім мотивування постановленої ухвали судді стосовно арешту авто та поміщення його на майданчик. До того ж, за оцінкою членів ВРП, суддя обмежилася формальною вказівкою на процедурні положення стст.149—153 Цивільного процесуального кодексу, які це питання не регулюють.

Крім посилання на норми законодавства, І.Уханьова не навела жодних мотивів необхідності прийняття такого рішення. У документі також не зазначалися обставини, які б доводили реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Неналежне мотивування

Оцінка суддею обставин справи не пояснює неналежного мотивування судового рішення. Законниця зауважила, що ухвала в частині поміщення авто на майданчик фактично виконана не була, оскільки відповідач забрав свій автомобіль і поїхав. Натомість, як зазначила ДДП, дії служительки Феміди призвели до порушення права на вмотивованість судового рішення, що для судді зі значним досвідом роботи, мало бути очевидним.

Щодо позиції І.Уханьової стосовно відсутності негативних та несприятливих наслідків для скаржника через фактичне невиконання ухвали суду в частині зберігання транспортного засобу на спецмайданчику ДДП наголосила: цей даний факт сам по собі не може бути підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності. Адже йдеться про порушення права на вмотивоване судове рішення.

Отримавши зазначене клопотання, І.Уханьова не звернула уваги на те, що при його розгляді відповідач (скаржник) мав можливість висловити свою правову позицію стосовно заходу забезпечення позову, а суддя за результатами його розгляду — змінити захід або залишити його в силі, належним чином таке рішення мотивувавши. Проте законниця не вчинила жодних дій для розгляду вказаного клопотання, зауважила ДДП.

Тож суддю відсторонили від здійснення правосуддя на 6 місяців з позбавленням права на отримання доплат до окладу та обов’язковим направленням до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації. Законниця має підтвердити здатність чинити правосуддя на кваліфікаційному оцінюванні.