Курс — на самовдосконалення

У КГС розповіли про принцип невтручання в бізнес-рішення та позитивно відреагували на антирейтинг правових позицій

30 років в Україні працюють господарські суди, але правова визначеність формується не десятками років, а століттями. Підтвердженням цьому слугує те, наскільки активно нині судді Верховного Суду намагаються подолати недоліки законодавства у своїх рішеннях.

Зустріч із нагоди

За ініціативи ВС відбувся круглий стіл «Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав», присвячений 30-річчю створення господарських (арбітражних) судів України.

Голова ВС Валентина Данішевська привітала суддів з ювілеєм та зазначила, що це лише перший із серії заходів, присвячених цій даті. Наступні ж стосуватимуться питання захисту права власності та прав інтелектуальної власності, банкрутству та іншим важливим темам.

Вона звернула увагу на те, що останніми роками відбулися значні зміни корпоративного процесуального та матеріального права. Істотною новелою стало набрання чинності наприкінці 2017 року новою редакцією Господарського процесуального кодексу. Зокрема, були змінені ознаки справ, що належать до юрисдикції господарських судів.

Найбільш значущою новелою корпоративного матеріального права було набрання чинності 17.06.2018 законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Цей акт істотно змінив корпоративне право, що застосовується до найбільш поширеної форми підприємницьких товариств.

В.Данішевська зазначила, що звичайним наслідком змін законодавства, особливо масштабних, є потреба його тлумачення та застосування в судовій практиці. «Оскільки право діє так, як його застосовують, то саме судам належить провідна роль у належній імплементації законодавства», — наголосила Голова ВС.

Своєю чергою голова Касаційного господарського суду Богдан Львов зауважив, що арбітражні суди в Україні мають понад 200-річну історію. За його словами, сьогодні у світі існують тенденції до створення спеціалізованих судів: з питань банкрутства, інтелектуальної власності, торговельних та фінансових питань тощо. Господарські суди в Україні об’єднали всі ці види спеціалізації.

Також Б.Львов висловив сподівання, що разом з розвитком української економіки буде змінюватися і вітчизняне законодавство відповідно до світових тенденцій. Й на цьому круглому столі, а також на анонсованих заходах мають бути порушені всі найбільш актуальні та складні питання в практиці застосування чинного законодавства.

В.о. секретаря судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС Володимир Студенець зазначив, що в останні роки в Україні зроблено значні кроки в реформуванні корпоративного законодавства з метою його адаптації до європейського законодавства та до сучасних умов ведення бізнесу. Він наголосив, що велике значення також має своєчасність, якість та прогнозованість судових рішень. Формування сталості та єдності у вирішенні спорів, зокрема і корпоративних, покладено на ВС.

Доповідач зазначив, що крім вирішення корпоративних та інших спорів, завданням палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС є вивчення та узагальнення судової практики. За наслідками такої діяльності готуються відповідні довідки, огляди правових позицій, у тому числі у вигляді презентацій, які публікуються на інформаційних ресурсах ВС.

Рейтинг та антирейтинг

Після вступних доповідей учасники круглого столу перейшли й до конкретної практики та законодавчих колізій, які виникають у цій сфері. Так, д.ю.н., професор, член науково-консультативної ради при ВС Інна Спасибо-Фатєєва виступила з доповіддю, що розкрила всі розв’язані та нерозв’язані проблеми корпоративних прав.

«Ми нібито пишемо, говоримо, робимо узагальнення, але сутності розуміння корпоративних прав у нас так і не настало. Але сьогодні ми більше не робимо науку в кабінетах, точку відліку для розвитку потрібно ставити саме від судової практики», — зазначила вона.

Особливістю доповіді стало те, що науковець підготувала так звані рейтинг та антирейтинг ключових правових позицій. Так, до позитивних зрушень, на її думку, варто віднести те, що судовій практиці вдалося акумулювати розгляд всіх справ, що так чи інакше стосуються захисту корпоративних прав в господарській юрисдикції. «Ми нарешті припинили гадати, куди ж саме нам слід звертатись з тим чи іншим спором», — прокоментувала доповідачка.

Також І.Спасибо-Фатєєва відзначила, що нарешті було визначено, що об’єктом правовідносин купівлі-продажу є частка в статутному капіталі, право на яке є майновим, а не корпоративним. Удалось у відповідних правових позиціях акумулювати й такі поняття, як «право на частку» та «право з частки». А також вирішити колізію щодо нарахування процентів річних при несвоєчасній виплаті дивідендів та проведенні інших розрахунків.

До свого антирейтингу серед іншого І.Спасибо-Фатєєва віднесла правову позицію, що включала застосування переважного права за аналогією (у спорі між ЗАТ «Сармат» і ЗАТ «Оболонь»). А також правову позицію, відповідно до якої відшкодування шкоди, заподіяної керівником товариства, відбувається в обмеженому розмірі. Сумнівною доповідач визнала і правову позицію щодо права другого із подружжя на частку в статутному капіталі. «Законодавство дає нам багато проблем, які судова практика покликана вирішити», — підсумувала доповідач.

В.Студенець у свою чергу висловив особливу вдячність не так за рейтинг, як за антирейтинг правових позицій. Адже це дозволить вдосконалити формування судової практики у колізійних питаннях. Тож можна говорити про те, що судді адекватно сприймають критику та взяли курс на самовдосконалення.

Баланс інтересів

Суддя КГС Олена Кібенко представила доповідь «Оскарження учасником юридичної особи правочину, укладеного виконавчим органом цієї юридичної особи — зміна правових позицій». Вона звернула увагу на постанову Великої палати ВС, яка вже без перебільшення стала популярною і викликала цілий шквал критики зі сторони правничої спільноти. Ідеться про постанову ВП ВС від 8.10.2019 у справі №916/2084/17. Зміна попередньої правової позиції, на думку О.Кібенко, потребувала більш аргументованого прописування мотивувальної частини такого рішення.

Ухвалюючи відповідне рішення, ВП керувалася міжнародними принципами у сфері корпоративних прав. Зокрема, потрібно дотримуватися балансу інтересів учасників товариства (які не збігаються) та самого товариства. Юридична особа як власник майна формує свою волю через рішення її органів. Учасник (акціонер) не є органом юрособи і не є власником її майна. При цьому суд сповідує базовий принцип невтручання в бізнес-рішення. За кордоном це має назву «business judgment rule». Відповідно до нього суд не втручається в питання господарської діяльності компанії, не замінює її менеджменту й не може оцінювати бізнес-рішення з точки зору ефективності.

О.Кібенко зазначила, що погляд науковців є для суддів дуже корисним. Адже судді продукують велику кількість рішень. Тож такі круглі столи є чудовою нагодою, аби мати можливість вийти зі звичного контексту.