Про відсутність предмета спору

Суд може закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що того не було саме на час пред’явлення позову.

Як нагадав Касаційний цивільний суд у справі №200/21797/14-ц, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову. У цій справі суд визнав договір дарування недійсним, але нічого не сказав про позовні вимоги щодо визнання права власності на квартиру.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п.2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред’явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження внаслідок тих чи інших обставин, то провадження не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не в припиненні його існування (зникненні).

У такому випадку залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу сторони мають цілу низку процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи. Це залишення позову без розгляду, відмова від нього або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.