Звіт CEPEJ: в Україні збільшуються видатки на правосуддя. Утім, чи так це?
Фінансування судової влади в Україні зростає більше та швидше, ніж в інших країнах Європи. Втім, дисонанс порівняльної статистики в тому, що заробітні плати зростають, але судді звільняються. Водночас показники якості значно не змінюються.
Тенденції розвитку
Звіт Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) затвердили на засіданні Комітету міністрів РЄ. Головним завданням звіту є оцінити ефективність та загальні тенденції розвитку правосуддя.
Висновки, зроблені у звіті, ґрунтувалися на даних 2018 року. Критерії, покладені в основу, такі: видатки на фінансування правосуддя, кількість суддів на душу населення, вартість правосуддя для громадянина, індекс матеріально-технічного забезпечення та комп’ютеризації тощо.
Як зазначено у висновку, з еволюцією розвитку державних видатків змінюються і показники фінансування сфери правосуддя.
Попереду всієї планети — саме так можна охарактеризувати зростання видатків на правосуддя в Україні. Загалом останніми роками в нашій країні спостерігається тенденція до збільшення видатків на утримання Феміди. Якщо у країнах єврозони показник видатків дещо знижується — до 6%, то в Україні, навпаки, зростає. В нас значно зросли показники бюджету судової системи як в євро, так і гривні. Значна частина витрат іде на заробітну плату суддів та працівників апарату, технічне оснащення та оновлення матеріально-правової бази.
Водночас експерти звернули увагу на значний відтік кадрів із судової системи. Дивна складається ситуація. Якщо фінансування правосуддя в нас щороку зростає, то чому ж суддів стає все менше? Незважаючи на систематичний відтік кадрів, швидкість розгляду справ не поступається в деяких випадках європейським країнам. Показник кількості суддів в Україні з розрахунку на 100 тис. становить лише 13 суддів, у той час як в Європі на таку ж кількість населення припадає 21 служитель Феміди.
Дорога погодинна праця
Україна ввійшла в трійку лідерів із комп’ютеризації. Збільшення видатків на технічне оснащення, очевидно, пов᾽язане із поступовим переходом на електронне судочинство та оновлення матеріально-технічної бази. Порівняно із 2016—2018 роками так звану програму із диджиталізації в нас перевиконали аж на 138%. Утім, разом зі збільшенням видатків на технічне оснащення, зменшують видатки на марки та канцелярське приладдя.
Розвиток системи безоплатної правової допомоги розпочався ще в далекому 2011 році, після прийняття відповідного закону. Мабуть, 9 років праці юристів та урядовців дали свої плоди. У звіті CEPEJ розмір фінансування БПД визнали наймасштабнішим в усій Європі. Темпи зростання фінансування дослідники пов’язують в першу чергу зі здорожчанням погодинної оплати праці та збільшенням кількості справ, в яких необхідно залучати адвоката.
Гендерна фемінізація в системі правосуддя продовжує розвиватися, однак жінки все ще відчувають складнощі у досягненні та зайнятті керівних посад. Професія адвоката все ще залишається чоловічою.
Ближче до реальності
Бюджетне планування та міжнародні звіти перебувають у різних площинах. В основі звіту лежать показники 2018 бюджетного року щодо 2016-го. Але якби експерти порівняли фінансування судів зі, скажімо, 2012-м (CEPEJ готує звіт кожні два роки), коли курс української гривні до американського долара був втричі нижчий, то вони б не стали стверджувати, що українське правосуддя фінансувалося у 2018-му з величезним приростом.
Хоча заради об’єктивності у звіті зазначено, що в Україні та інших країнах у 2018—2020 роках рівень інфляції був найбільшим. Якщо, звичайно, порівнювати із країнами того ж Європейського Союзу.
Проте багато суддів не погодяться із тим, що фінансування правосуддя в нас зросло. Якщо порівнювати суми, передбачені на фінансування судової влади в державному бюджеті 2019 року, де було закладено 14 млрд, та 2020-го, де було закладено 15 млрд, то на 1 млрд дійсно стало більше. Втім, на практиці суддям збільшили заробітні плати, а от про апарат забули. Деякі судді нарікали, що суд не в змозі виплатити аванс працівникам апарату. Також у бюджеті не збільшили витрат на розвиток та не врахували витрат на новостворену Службу судової охорони. До того ж в інтерв᾽ю «ЗіБ» колишній очільник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк говорив, що правосуддю не вистачає близько 10 млрд.
Тож за яскравою і позитивною тезою про зростання темпів фінансування правосуддя ховається неприємна дійсність. Безперечно, звіти і статистика важливі, проте сприймати їх за чисту монету не варто, бо ж в них не враховуються політичні та корупційні перипетії, від яких, на жаль, в Україні багато чого залежить.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!