Про розірвання договору оренди

Спірна земельна ділянка може бути повернута лише за позовом власника про її витребування на підставі стст.387, 388 Цивільного кодексу, якщо є правові підстави, а не прокурора.

У справі №747/830/16-ц заступник прокурора області звернувся з позовом проти двох орендарів і районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди ділянки. Між відповідачами було укладено договір оренди водного фонду площею 10,6 га з розташованим на ній ставком для ведення рибного господарства.

У прокуратурі вважали, що РДА розпорядилася спірними ділянками водного фонду, а тому не може бути позивачем у справі. Суд першої інстанції позов задовольнив, визнав договір оренди недійсним. Однак в апеляційній інстанції дійшли висновку, що прокурор є неналежним позивачем, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Касаційний цивільний суд установив, що в позовній заяві прокурор зазначив, що подає її в статусі позивача (ч.2 ст.45 Цивільного процесуального кодексу 2004 р.). Тобто позивач, який не був стороною договору, оскаржив цей правочин, що суперечить практиці Великої палати Верховного Суду.

Належним способом захисту порушеного права власності в цій ситуації є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред’явлення віндикаційного позову.