Купюри на волі

Небажання накладати арешт на «предмети, схожі на гроші», та блокноти заслуговує стягнення

Феміда відмовила в задоволенні клопотання слідчих, уважаючи, що захищає підприємця. А на думку правоохоронців, такі дії завадили державі стягнути податки з недобросовісного платника.

Неарештовані блокноти

На початку листопада минулого року слідчий звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку: двох блокнотів, зошита Copybook і документації фінансової компанії. Також під приціл слідства потрапили «предмети, схожі на гроші»: гривні, долари США, євро, рублі, злоті, крони, швейцарські франки та канадські долари. Утім, купюри були дуже старі та здебільшого вийшли з обігу. Також слідство хотіло дослідити мобільний телефон і сім-карту.

У клопотанні йшлося, що фізична особа — підприємець, діючи за попередньою змовою з касирами пункту обміну валюти, умисно ухилялася від сплати податків, тому обмінні операції не вказувала в податкових звітах. На думку правоохоронців, вилучені предмети є доказами злочину та мають суттєве значення для встановлення обставин, а накладення арешту «дасть змогу запобігти їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню та відчуженню».

Костянтин Шалота, а саме в його руки потрапило клопотання, відмовився його задовольняти. Тож слідчі, за законом, мали б негайно повернути все вилучене. Копію ухвали після її оголошення потрібно негайно вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час її оголошення представникам власників майна. Своєю чергою прокурор після отримання ухвали має негайно вжити заходів щодо її виконання.

Проте він і не збирався виконувати рішення, натомість звернувся до апеляційного суду, який скасував ухвалу першої інстанції. Блокноти, телефон і все інше, на думку колегії, мають бути досліджені. Адже Служба безпеки визнала майно речовими доказами.

Напевне, аби іншим суддям було не кортіло ставати на заваді слідству, Управління СБУ в Житомирській області написало до Вищої ради правосуддя заяву на К.Шалоту, стверджуючи, що його рішення було невмотивованим. На думку силовиків, законник учинив порушення, відмовивши в задоволенні клопотання про арешт майна. Незважаючи на те що частина коштів була предметом контролю за скоєнням злочину у формі оперативної закупки та є власністю держави, суддя в ухвалі зазначив, що слідчий не довів виправданості застосування заходу забезпечення у вигляді накладення арешту, а такий крок міг призвести до припинення законної підприємницької діяльності ФОП.

Ухиляння від сплати невідомого

К.Шалота виклав своє бачення ситуації. СБУ розслідує злочин за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу. Органи контролю не проводили будь-яких податкових перевірок, які б передували внесенню відомостей до ЄРДР, а того, від сплати якого саме податку ухиляється ФОП, слідчий та прокурор на судовому засіданні пояснити не змогли. Також вони не пояснили, які ознаки речового доказу мають предмети й документи, вилучені під час обшуку.

К.Шалота певен, що слідство не довело необхідності арешту майна. Крім того, гроші, які вилучила СБУ, належать підприємцю та є результатом його законної діяльності. Принаймні доки не доведено протилежного.

Утім, дисциплінарна палата дійшла іншого висновку. На її думку, достатньо й того, що до клопотання додані документи, які підтверджували, що частина грошей була «предметом контролю за скоєнням злочину у формі оперативної закупки». Крім того, майно визнали речовим доказом.

Також листа до ВРП написали місцеві прокурори у відповідь на запит дисциплінарного органу. Вони запевнили членів Ради, що небажання законника брати під арешт блокноти та гроші негативно вплинуло на хід досудового розслідування. Унаслідок цього втрачено здобуті під час обшуку докази. Це унеможливило доведення вини підприємця, як наслідок, довелося перекваліфіковувати кримінальне правопорушення.

ДП вирішила, що К.Шалота допустив недбалість. Умисних дій в його рішенні не побачили. Однак покарали доволі суворо — доганою та позбавленням доплат на місяць.

Між іншим, рік дому ДП вже пробувала оголосити законникові догану, але тоді йому на засіданні ВРП вдалося довести свою точку зору й послабити стягнення, яке замінили попередженням. Причина для стягнення була зовсім інша — законник зупинив продаж будинку боржника державним виконавцем. І тільки Верховний Суд став на бік держвиконавця, констатувавши: Феміда не наділена повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів на забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна. Адже, за нормами матеріального та процесуального права, вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції держвиконавця.

Можливо, і цього разу К.Шалота доведе членам ВРП, що мав підстави відмовити в накладенні арешту на гроші, які ФОП чесно заробив. Адже судді не перебувають на службі в правоохоронних органів, аби сприяти їм у боротьбі зі злочинністю.