Ухвалення судового рішення про стягнення виплат, які передбачені після звільнення, не припиняє обов’язку роботодавця компенсувати працівникові майнові втрати.
Велика палата Верховного Суду розглянула справу №810/451/17, яка стосувалася тлумачення ст.117 Кодексу законів про працю в контексті компенсації втраченого заробітку. Адже якщо підставою для звільнення стало невиконання роботодавцем законодавства про працю, то громадянинові має бути виплачена компенсація в розмірі тримісячного середнього заробітку.
Суди попередніх інстанцій, посилаючись серед іншого на рішення Європейського суду з прав людини від 8.04.2010 у справі «Меньшакова проти України», дійшли висновку, що працівник має право на компенсацію тільки за період затримки до вирішення спору про виплати.
Проте у ВП ВС наголосили, що відшкодування, передбачене в ст.117 КЗпП, спрямоване на компенсацію працівникові майнових утрат за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення. До того ж ЄСПЛ у згаданому акті не вирішував питання щодо необхідності застосування тієї чи іншої норми права національного законодавства та її тлумачення.
Матеріали за темою
Коли рідний дядько чи тітка спадкоємця можуть бути свідками при посвідченні заповіту — ОП КЦС
31.03.2026
Участь батьків у вихованні дитини — вебінар
13.03.2026
Лише за порушення правил проживання в гуртожитку не можна відрахувати з вишу — рішення КС
12.03.2026
Як встановлюються юридичні факти щодо військових та членів їхніх сімей, розповів суддя ВП ВС
06.03.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!