Спочатку слід утамувати кадровий голод і лише потім удаватися до оптимізації
Професійна спільнота не проти оптимізації судів. Однак не заради формального поєднання «порожніх» установ із «напівповними», а задля покращення матеріально-технічного забезпечення та гарантування рівномірного навантаження.
На цьому наголосив голова Ради суддів Богдан Моніч під час круглого столу за участі міжнародних експертів, організованого в рамках проекту ЄС «Право — Justice». Його учасники аналізували процес укрупнення та ліквідації судів, розпочатий у листопаді 2017 року.
За словами Б.Моніча, судді з розумінням ставилися до недоцільності існування малочисельних судів з 3—4-ма суддями. Проте вони не почули від авторів реформи, з якою метою проводиться «оптимізація». Адже дотепер не було роз’яснено — як для громадськості, так і для суддівської спільноти — для чого вона потрібна.
У жовтні 2019 року делегати позачергового XVII з’їзду суддів звернулися до Президента з проханням скасувати низку указів і відмінити оптимізацію судів у тому вигляді, в якому вона проходить. Чимало суддів вважає, що це не покращує їхньої роботи, бо об’єднання місцевих судів, де залишилося по одному судді, в умовах кадрового голоду не вихід із ситуації.
Б.Моніч також зазначив, що суттєві прорахунки у кадровій політиці під час судової реформи стали причиною недоукомплектованості судів, а подальша їх оптимізація сприйнята як намір подолати проблему кадрового голоду за рахунок об’єднання непрацюючих установ із тими, де ще залишилися судді.
Голова РСУ також зауважив, що впродовж останнього року ситуація з кадровим забезпеченням судів не покращилася. Так, недавнє рішення про обмеження суддівської винагороди у зв’язку з карантинними заходами підштовхує багатьох суддів до рішення вийти у відставку. «Це суттєво погіршує і без того непросту кадрову ситуацію. У відставку йдуть одні з найдосвідченіших суддів, і ця проблема, крім місцевих судів, значною мірою охоплює суди апеляційної інстанції», — сказав Б.Моніч.
«Карантинні заходи суттєво прискорили впровадження дистанційного правосуддя, все більше учасників процесу стали використовувати системи відеоконференцзв’язку зі своїх домівок або гаджетів. Ці інструменти порушують питання доступності правосуддя, адже географічна складова відходить на другий план», — зазначив Б.Моніч. Тому, на його думку, насамперед слід подолати кадровий голод у судах, побудувати електронне судочинство і лише тоді вирішувати питання оптимізації.
Проте намагання вирішити всі проблеми одночасно може мати наслідком те, що в жодному з обраних напрямів не буде досягнуто поступу.
«У реальності, на жаль, об’єднання «порожніх» судів з тими, де є судді, призводить до збільшення навантаження на тих, хто працює. В умовах тотального дефіциту кадрів це не виглядає як оптимізація. Тому в першу чергу нам потрібно вирішувати саме кадрову проблему», — підсумував Б.Моніч.
Він також звернув увагу, що нову систему судів необов’язково будувати за адміністративно-територіальним устроєм. «Необов’язково, щоб нова мапа судів збігалася з адміністративно-територіальним устроєм, проте слід забезпечити узгодженість її дій і оптимальне функціонування. Ідеальним варіантом могло би бути розміщення судів у тих містах, де розташовані регіональні органи поліції, прокуратури та інших правоохоронних органів», — наголосив голова РСУ.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!