«Цінні» новели

Придбавати акції можна буде лише за ринковою вартістю, але не нижчою від номінальної

У Верховній Раді розглядається законопроект (№2037), який має вдосконалити механізми визначення ринкової вартості цінних паперів, установлення додаткових вимог до їх обігу та більш чітко врегулювати права й обов’язки акціонерів. Мається на меті посилити захист міноритарних акціонерів. Яких же істотних змін можуть зазнати деякі усталені процедури в разі прийняття цього документа?

Обов’язкова посада

Зміни стосуються можливості посвідчення депозитарієм або зберігачем довіреності фізичної особи на право участі в загальних зборах та голосування на них. Порядок посвідчення встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Конкретизація цих положень відповідає потребам часу, оскільки відповідно до ст.20 закону «Про акціонерні товариства» всі акції АТ існують виключно в бездокументарній формі, а отже власники можуть оформити довіреність одночасно з іншими діями в зберігача або депозитарія.

Довіреність від імені юридичної особи видається відповідно до ст.246 ЦК (за підписом уповноваженої особи, який скріплюється печаткою) та не потребує нотаріального посвідчення.

Окремим розділом до закону «Про акціонерні товариства» включаються норми щодо посади корпоративного секретаря, його прав та обов’язків. Така посада обов’язково запроваджується в АТ з кількістю учасників понад 100. За задумом, ця посадова особа відповідатиме за взаємодію товариства з інвесторами, акціонерами, а також виконуватиме деякі інші функції, зокрема здійснюватиме підготовку проведення засідання наглядової ради.

Функції корпоративного секретаря й тепер виконуються в кожному АТ більшою чи меншою мірою, однією або кількома особами. Проте запровадження таких норм на рівні закону визначає правові межі діяльності та статус корпоративного секретаря, а також установлює напрямки, за які він відповідатиме.

Корпоративний секретар призначатиметься наглядовою радою на 3 роки. Його повноваження не можуть бути передані іншій особі, у разі неможливості виконувати обов’язки функції корпоративного секретаря тимчасово виконуватиме один із членів наглядової ради (або іншого органу — в разі відсутності останньої) відповідно до окремого рішення наглядової ради (або загальних зборів).

Цікавим є доповнення закону окремою підставою для припинення безстрокового трудового договору або контракту з посадовою особою органів АТ в разі прийняття такого рішення відповідним компетентним органом. При цьому передбачається виплата звільненій особі вихідної допомоги в розмірі не менше як 6-місячного середнього заробітку.

Порядок викупу акцій

Автори законопроекту пропонують змінити й підхід до визначення вартості цінних паперів АТ. Емісійні цінні папери, що не перебувають в обігу на фондових біржах, оцінюватимуться відповідно до законодавства про оцінку майна та майнових прав. А для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, встановлено конкретний спосіб — ринкову вартість визначатиме середній курс на відповідній фондовій біржі, розрахований за 3 останні місяці обігу цінних паперів. Якщо неможливо визначити такий курс за останні 3 місяці, він розраховуватиметься відповідно до законодавства про оцінку майна та майнових прав. При цьому фондові біржі зобов’язані надавати АТ довідку про біржовий курс цінних паперів та іншу інформацію.

У разі обігу цінних паперів на кількох фондових біржах і якщо середній біржовий курс на біржах відрізняється, вартість цінних паперів розраховуватиметься наглядовою радою АТ в порядку, встановленому комісією.

Вказаний механізм визначення вартості акцій має використовуватися в разі придбання АТ власних цінних паперів (за рішенням самого товариства та у випадку обов’язкового викупу на вимогу акціонерів) та в разі придбання акцій особою, що володіє контрольним пакетом (викуп акцій міноритарних акціонерів). Додатково законодавець пропонує встановити, що ціна придбання (викупу) акцій повинна дорівнювати їх ринковій вартості, але не може бути нижчою за номінальну вартість. Нині ціна придбання має відповідати ринковій або бути більшою за неї, але при цьому вона може бути істотно нижчою від номінальної вартості, що таїть у собі загрозу маніпулювання цінами на акції та їх придбання за суттєво заниженою ціною.

Крім того, пропонується доповнити закон «Про акціонерні товариства» нормою про можливість прийняття загальними зборами рішення про невикористання переважного права акціонера при приватному розміщенні акцій. У разі включення такого питання до порядку денного, наглядова рада повинна буде представити на загальних зборах письмовий звіт із поясненнями причин невикористання зазначеного права. Такі норми мають спростити розміщення акцій у результаті залучення інвестицій в обмін на цінні папери товариства.

Створення та припинення АТ

У разі прийняття запропонованих змін словосполучення «акціонерне товариство» та похідні від нього у своєму найменуванні зможуть використовувати тільки юридичні особи, які зареєстрували у встановленому порядку випуск власних акцій, а також корпоративні інвестиційні фонди, що функціонують відповідно до законодавства про спільне інвестування. Створення АТ шляхом злиття, поділу або виділу з юридичних осіб, створених в іншій організаційно-правовій формі, ніж АТ, заборонять. Приєднання останнього дозволятиметься лише до іншого АТ. Перетворення буде можливим тільки в інше господарське товариство, крім ТОВ або ТДВ.

Для ПАТ законопроект встановлює додаткові вимоги — акції такого товариства повинні бути включені до біржового списку та залишатися в ньому хоча б на одній фондовій біржі.

Відсутність обігу акцій ПАТ хоча б на одній біржі, а також відсутність зареєстрованого в установленому порядку випуску акцій АТ будуть підставами для припинення юридичної особи.

Опитування акціонерів

У законопроекті детально регламентується порядок проведення загальних зборів шляхом заочного голосування (опитування). Така можливість має бути передбачена статутом товариства. Таким чином можуть прийматись усі рішення, крім ухвал на позачергових зборах. Рішення про проведення загальних зборів шляхом опитування повинна буде прийняти наглядова рада. Відповідну інформацію потрібно буде опублікувати в офіційному друкованому органі не пізніше ніж за 20 днів до встановленої дати закінчення отримання бюлетенів для голосування, а повідомлення — надіслати фондовій біржі, на якій товариство перебуває в біржовому списку.

Бюлетень для опитування, крім загальних вимог, також міститиме дату складання переліку акціонерів, дату закінчення отримання товариством бюлетенів для голосування, прізвище, ім’я, по батькові або найменування акціонера та кількість голосів, що йому належить, застереження про необхідність нотаріального посвідчення підпису фізичної особи — акціонера (для юридичної особи підпис засвідчується власною печаткою). Бюлетені, що не відповідатимуть усім вимогам, визнаватимуться недійсними та не братимуть участі в голосуванні.

Бюлетень для голосування та документи з питань порядку денного слід буде направлятися листами кожному з акціонерів. Останні відправлятимуть заповнені бюлетені на адресу товариства до встановленої дати з поміткою на листі «Бюлетень для голосування. Не відкривати до дати закінчення отримання бюлетенів».

Загальні збори шляхом опитування вважатимуться такими, що відбулися, якщо буде отримано бюлетенів сукупно більш ніж на 60% голосуючих акцій. Рішення вважатиметься прийнятим, якщо його підтримає більшість тих, хто візьме участь у голосуванні. Для ухвалення деяких особливо важливих рішень необхідними виявляться 3/4 голосів.

Протокол результатів проведення загальних зборів шляхом опитування потрібно буде виготовити протягом 5 днів. Підсумки проведення загальних зборів доводитимуться до відома акціонерів протягом 10 днів після складання протоколу. При цьому спосіб такого повідомлення не зазначено, тому він має бути передбачений у статуті товариства.

***

Більшість пропонованих змін спрямована на усунення колізій або зменшення можливостей для зловживань, тому такі новели слід оцінювати позитивно. Проте говорити про остаточний варіант тексту закону зарано, хоча з огляду на те, що документ уноситься Кабінетом Міністрів, імовірність його оперативного розгляду та прийняття є досить високою.

Олег Олефір, юрист, м.Київ