КС закликали обрізати «короткий поводок», на якому тримають законників
Якщо кримінальний закон є неякісним, це дозволяє його свавільне тлумачення правоохоронними органами і порушує принцип правової визначеності. Такий аргумент проти існування покарання за завідоме неправосудне рішення має шанси переконати Конституційний Суд у необхідності прибрати ст.375 із Кримінального кодексу.
Легітимні очікування
Про неадекватну практику застосування цієї норми активно заговорили ще у 2015 році. Була навіть спроба дізнатися позицію єдиного органу конституційної юрисдикції із цього приводу. Але настільки неоковирна, що КС із легкістю відхрестився від необхідності розбиратися з тим, що вважати «неправосудним».
Водночас починаючи з 1.01.2015 в ЄРДР зареєстровано майже 2000 кримінальних проваджень, порушених за ст.375 КК. Натомість до суду надійшло не більш як 20 обвинувальних актів. Тобто всі інші й далі «розслідуються», що дає змогу тримати суддів, які в них згадуються, «на гачку» (див. «ЗіБ»).
На цьому тижні до КС надійшло ще одне подання — тепер уже 55 народних депутатів, у якому обґрунтовується неконституційність самої ст.375 КК. Власне, основні аргументи — ті самі, на яких неодноразово наголошували судді всіх рівнів: непередбачуваність диспозиції. Але тепер вона розглядається у контексті ч.1 ст.8 та ч.1 ст.24, а також ч.2 ст.126 Конституції — принципу правової визначеності та неприпустимості впливу на суддів.
Так, наголошується, що поняття «завідомо неправосудне», яке використовується у ст.375 КК, є вочевидь оціночним. Воно не розкрите у жодному нормативно-правовому акті. З цим погоджуються і науковці, відзначаючи, що не всі порушення процесуальних норм, навіть ті, які слугували підставою для скасування судового рішення, є неправосудними. Отже, суддя не може передбачити, які його рішення можуть потягти за собою притягнення до кримінальної відповідальності, тобто відокремити правомірну поведінку від неправомірної.
До того ж, як не воднораз відзначав Європейський суд з прав людини, коли йдеться та позбавлення свободи людини надзвичайно важливо забезпечити принцип правової визначеності. А сам закон про кримінальну відповідальність повинен бути доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у застосуванні, аби виключити ризик будь-якого свавілля. Натомість, наголошується у поданні, ст.375 КК таким критеріям не відповідає.
Вплив, уможливлений законом
У наукових колах із приводу застосування цієї норми також немає єдності. Одні правники ототожнюють поняття «незаконний», що використовується у кримінально-процесуальному праві, та «неправосудний» як категорію кримінального права, інші їх розмежовують. А треті розуміють під неправосудністю незаконні та необґрунтовані судові акти. Унаслідок такого підходу сам факт їх скасування може сприйматися як неправосудне рішення.
Як наслідок, цією невизначеністю зловживають правоохоронні органи, реєструючи в ЄРДР відомості про скоєння злочину за ст.375 КК. Ба більше — подекуди відомості вносять тільки на підставі оцінки прокурором судового рішення, навіть не чекаючи результатів його перегляду.
А як в умовах такого дуалізму думок бути суддям, яким доведеться розглядати звинувачення за ст.375 КК? Якою з наукових концепцій обґрунтовувати обвинувальний вирок? Причому це буде свідомим вибором, і якщо апеляційна чи касаційна інстанція пристане на іншу сторону, то ось уже і повний склад злочину — і умисел, і неправосудність.
Про використання спірної статті для тиску на суддів свідчать і щорічні доповіді Вищої ради правосуддя. Тобто завдяки наявності у КК такої диспозиції відбувається вплив на суддів, що заборонено ч.2 ст.126 Конституції.
«Таким чином, сьогодні положення ст.375 КК стали інструментом впливу на незалежність та недоторканність суддів, залякування та розправи над ними», — підсумовується у поданні. Це дає змогу тримати суддів «на короткому повідку» та маніпулювати ними.
Що довше, то гірше
Нардепи також висловили прохання розглянути це подання невідкладно. Адже очевидно, що зволікання з вирішенням цієї проблеми лише посилює тиск на суддів, що призводить до порушення прав громадян, які беруть участь у судових процесах на іншій, ніж прокуратура, стороні.
Втім, набагато простіше було б вирішити це питання безпосередньо у парламенті, а не навантажувати суддів КС. Адже, як повідомляв «ЗіБ», у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №2113-1, в якому із посиланням на рекомендації групи експертів GRECO пропонується прибрати ст.375 із кодексу.
Щоправда, як і це подання, він ініційований представником опозиції, тобто шансів на його прийняття в експрес-режимі небагато. Та й у профільному комітеті якось побоюються визначитися, що сьогодні важливіше для нової влади — обрізати цей «поводок» чи зробити його ще коротшим.
З іншого боку, ще у 2017 році ВРП зверталася до Генпрокуратури щодо розслідування дій працівників Прокуратури Дніпропетровської області, які внесли до ЄРДР відомості про злочин за ст.375 КК задля тиску на суддю. Проте за 2 роки про притягнення винних до відповідальності не чути. Хоча один-два вироки за такі дії теж могли б відбити бажання послуговуватися цим інструментом впливу.
Якщо ж і далі відкладати вирішення цієї проблеми у довгу шухляду, то колись питливий розум правоохоронців може дійти до того, що суддям вручатимуть підозру одночасно з розподіленням матеріалів справи — за замах на постановлення завідомо неправосудного рішення.

Матеріали за темою
Чи позбавлятимуть суддів посад за результатами перегляду їхніх рішень
в„–46 (1448), 23.11—29.11.2019
Чому незалежність судової влади є однією з ключових складових довіри до суду
в„–43 (1445), 02.11—08.11.2019
Підвищення відповідальності для суддів першої інстанції законодавець «компенсував» зменшенням посадових окладів
в„–41 (1443), 19.10—25.10.2019
ВР позбавила з’їзди зайвого клопоту, а суддів — неадекватної винагороди
в„–41 (1443), 19.10—25.10.2019
Коли судді не можуть бути відповідачами (позиція ВС)
в„–39 (1441), 05.10—11.10.2019
Запропоновано позбавити прокурорів можливості тиснути на суддів через ст.375 КК
в„–39 (1441), 05.10—11.10.2019
Нардеп вирішив навчити апеляційний суд, як треба працювати
в„–38 (1440), 28.09—04.10.2019
РСУ заступилася за «п’ятирічок»
в„–31-32 (1433-1434), 10.08—21.08.2019
За наявності сумнівів у безсторонності судді краще брати самовідвід — ЄСПЛ
в„–28 (1430), 20.07—26.07.2019
Рішення РСУ щодо заяв Ткачука (текст)
в„–28 (1430), 20.07—26.07.2019
Активісти стверджують, що суди потребують дитячих зон і пеленальних столиків
в„–26 (1428), 06.07—12.07.2019
Що очікувати судовій системі від нового Президента
в„–20 (1422), 25.05—31.05.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!