Хто заробить на відкритті ринку землі, якщо не має її у власності, і скільки ділянок можна буде придбати
Останні місяці життя мораторію вже нагадують його похорон. Суди вагаються, відмовляючи у відчуженні земель, і самі чекають зняття останньої барикади. А Європейський суд з прав людини прямо заявив, що мораторій порушує вимоги ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Без нардепів ніяк?
Є позиція ЄСПЛ у справі «Зеленчук та Цицюра проти України», є вказівки на пряме порушення Конституції та кодексів, є навіть майже визріла рішучість суддів приймати так звані політичні рішення. Бракує чи бракувало до останнього часу головного — більшості голосів парламентарів за скасування мораторію.
Мабуть, за такого стану речей найкраще відображається недолугість як народовладдя, так і рівності із законодавчою та виконавчою судової влади. Адже навіть один прецедент міг би повернути мораторій на шлях забуття. Судовому рішенню достатньо було містити лише згадку про примат міжнародного права — і проблема заборони відчуження розв’язалася б сама собою. Щоправда, останній штрих до знищення мораторію мав би додати Верховний Суд, хоча практика показує: його позиції з цього приводу неоднозначні.
Наразі ж суддям замало тільки посилання на Перший протокол до конвенції. Утім, адвокати, які успішно (настільки про це можна говорити в цьому випадку) ведуть такі справи, пояснюють, що на практику ЄСПЛ суди посилаються як на додатковий матеріал. Разом з тим судді — теж люди. Вони також, як відзначають адвокати, мають особистий інтерес у відчуженні власної землі. Та прецеденти від цього чомусь не з’являються.
Можливо, неузгодженість національного законодавства з конвенцією викликана тим, що у Страсбургу часто оперують оціночними судженнями. А сама ідея мораторію може легко підлаштуватися під усе це. Адже збереження національного багатства — доволі висока й патріотична мета.
Отже, рішення ЄСПЛ якщо й змінило правосвідомість, то законодавчої блокади не зняло. Про наступні кроки в цьому напрямку говорили на засіданні комітету з аграрного права Асоціації правників України, обговорюючи актуальні проблеми cкасування мораторію. Учасники заходу погодилися, що судовий шлях оскарження мораторію якщо й буде успішним, то законодавчої ініціативи аж ніяк не випередить. Тільки от якою вона буде?
Пальцем у… землю
Оскільки законопроекту про ринок земель досі немає, але, за вказівкою Президента, документ має з’явитися до 1 жовтня поточного року, правники вирішили порівняти минулі пропозиції народних депутатів та чутки щодо того, яким бачить обіг української землі нова влада.
Є інформація, що купувати ділянки зможуть лише поважні агрохолдинги, які тривалий час працюють в Україні. Юристи таке ймовірне нововведення оцінюють швидше позитивно. Натомість на можливість відчужувати наділи тільки на електронних земельних аукціонах дивляться з пересторогою. Адже не розуміють, як власники земельних паїв, а в основному це громадяни, котрі проживають у сільській місцевості, зможуть брати участь у таких торгах.
«Допомогти» таким землевласникам, як прогнозують експерти, згодяться компанії, які будуть супроводжувати весь перебіг продажу. Щоб усе пройшло гладко, певно, треба буде виділити їм із суми угоди чималий відсоток.
Водночас правники критикують систему аукціонів ще й через те, що кодекси прямо визначають переважне право орендаря на викуп ділянки. Із цим, звичайно, не посперечаєшся. Тим більше що є ще однин квазізаконний спосіб передати майно іншій особі — укласти договір дарування.
Ще більш ризикованим виглядає потенційний дозвіл на відчуження земель, які перебувають у державній та комунальній власності. Якщо сільські, міські, районні й обласні ради почнуть направо й наліво розпродувати, по суті, не свої володіння, робитимуть вони це явно не на благо громади. Принаймні впевненості в тому, що геть усі керівні посади на місцях займають доброчесні господарники, немає. Саме тому дехто з присутніх висловив думку, що в такий спосіб можна розв’язати зовсім не ті руки.
Ліміт на відчуження та придбання, який, імовірно, запропонує профільний комітет Верховної Ради, для юристів виглядає дещо нереальним. Якщо буде встановлено, що у володінні однієї особи не може перебувати більше ніж 35% від площі угідь, що належать територіальній громаді, постануть запитання: хто контролюватиме? чи не вийдуть нові землевласники за дозволені законом межі? де ці межі будуть відображені.
Знову ж таки, удаючись до припущень, правники бачать два варіанти: або такими підрахунками займатимуться організатори торгів, або дані будуть включені до кадастрової карти. Другий варіант, є, мабуть, зручнішим, адже Президент дав указівку Держгеокадастру оновити її дані.
Поки вся ця система стане на ноги, важко сказати, як уплине запуск ринку землі на кількість позовів із приводу таких ділянок і стан економіки, у тому числі на ВВП. Утім, серед юристів противників скасування мораторію в рази менше, ніж прибічників. Свобода відчуження землі для них виглядає суто європейською. Проте після стількох років мораторію вона може стати шаленою.
ПРЯМА МОВА
Олександра БОРТМАН,
юрист ЮФ «Василь Кісіль і партнери»:
— На мою думку, можливість відчужувати ділянки лише на електронних земельних аукціонах призведе до здорожчання цих ділянок. А в подальшому і до підвищення сум судових зборів при визнанні недійсними рішень цих торгів. Тим більше що ми знаємо: власники пайових ділянок — це переважно селяни. Не всі з них мають доступ до Інтернету.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!