Експерти ВР рекомендують повернути Президентові проект 9055

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, розглянувши внесений Президентом законопроект про адвокатуру, рекомендує повернути його на доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради надало свій висновок щодо законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передає «Закон і Бізнес».

Як зазначило ГНЕУ у висновку, законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

У висновку викладені  зауваження та пропозиції щодо проекту закону, з яким можна ознайомитися за посиланням.

Зокрема, законопроектом значно змінюється порядок доступу до професії адвоката. На думку ГНЕУ,новий порядок носить дискримінаційний характер.

«Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 законопроекту до стажу роботи в галузі права, необхідного для того, щоб особа могла набути статус адвоката,зараховується тільки стаж роботи особи як стажера адвоката та (або) на посаді судді, прокурора. Такий припис не обов’язково забезпечує високу кваліфікацію особи, що виявила бажання стати адвокатом, адже для її перевірки існує кваліфікаційний іспит. Наявність стажу роботи на посадах прокурора, судді або стажера адвоката не гарантує наявності досвіду представництва у суді або якості професійних знань у окремих галузях права. У разі прийняття законопроекту юрисконсульти підприємств, нотаріуси, колишні слідчі або працівники органів внутрішніх справ, особи, які працювали в юридичних службах державних органів, науковці, викладачі правових дисциплін у вузах, помічники адвокатів (у разі отримання ними диплома освітнього рівня не нижче ступеня магістра) фактично можуть отримати допуск до професії адвоката виключно через інститут стажування, хоча метою законопроекту декларується спрощення процедури доступу до професії адвоката та навпаки – скасування стажування», — йдеться у висновку.

Також ГНЕУ висловило зауваження до нової системи дисциплінарних органів.

«Законопроектом замість Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури пропонується створити два: Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури та Вищу дисциплінарну комісію адвокатури. При цьому, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури буде постійно діючим колегіальним органом адвокатського самоврядування в Україні, який забезпечує проведення та прийняття кваліфікаційних іспитів, а Вища дисциплінарна комісія адвокатури – постійно діючим колегіальним органом адвокатського самоврядування в Україні, який діє з метою розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарних комісій адвокатів регіону. Варто зауважити, що створення та діяльність органів завжди пов’язані зі значними фінансовими затратами. З огляду на те, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури та Вища дисциплінарна комісія адвокатури будуть органами адвокатського самоврядування, фінансовий тягар по їх створенню та утриманню (при тому, що обсяг коштів на це фактично не обмежується) ляже безпосередньо на адвокатів, а опосередковано – на клієнтів, оскільки цілком очевидно, що необхідність утримання додаткових органів відобразиться на вартості послуг. А відтак, актуальним стане питання доступності таких послуг, враховуючи невисокий рівень доходу значної частини населення України», — зазначили експерти.

Закон і Бізнес