Епоха квазірейдерства

Аграрії гостро відчувають загрозу захоплення їхнього бізнесу й винять у цьому комісію Мін’юсту, яка потурає чорним реєстраторам

Боротися з рейдерством одними лише законопроектами стає дедалі важче. Бездіяльність правоохоронних органів при незаконній зміні власника призводить не тільки до багатомільйонних збитків компаній, а й до повної зневіри в захисних можливостях держави. Утім, повного свавілля самі жертви допускати не збираються.

План контратак

Ніколи ще українські аграрії не відчували такої загрози з боку рейдерів. Про це свідчить опитування сільськогосподарських виробників в усіх куточках держави. Майже 75% уважають себе потенційними жертвами нальотчиків. Причинами цього лиха агробізнесмени називають корумпованих чиновників і заплутані та недієві норми закону.

Показовим аспектом стала оцінка рівня поширення корупції. Опитані зазначили, що найменш уражені нею в органах прокуратури, а найбільш масштабна вона в комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції.

Розв’язати проблему збираються не державні мужі, а самі фермери. Для цього вони скликали другий і, як сподіваються, останній антирейдерський форум.

Хоча на захід і запросили політиків, представників правоохоронних органів та урядовців, ті захід проігнорували. Тим самим журналістів та інших зацікавлених осіб було позбавлено можливості поставити кілька незручних запитань.

Ситуація в барвах

На збори приїхали не лише ті, хто боїться рейдерства, а й ті, хто від нього свого часу потерпав і не може впоратися з негараздами до сьогодні. Щоб зрозуміти юридичну картину того, що відбувається, її оцінили з усіх ракурсів. Присутніх ознайомили зі схемами захоплювачів, які здебільшого не є вигадливими.

Сценарій у всіх випадках подібний, як і неквапливі дії правоохоронців. Компанію переоформлюють на фіктивне підприємство з допомогою підроблених документів, обладнання із підприємства вивозять, поліція та прокуратура цьому не заважає. Справа йде до суду й там зависає, допоки не завершаться всі подальші дії щодо продажу успішної компанії за ціною, удесятеро нижчою за її ринкову вартість. А потім безправні власники самостійно або з допомогою журналістів знаходять тих, хто перейняв на себе їхній бізнес, і дізнаються, що ті самі прізвища фігурують як в органах місцевої влади, так і в Уряді та парламенті.

Причому подібними історіями можуть поділитися не тільки люди з віддалених регіонів, а й бізнесмени, котрі провадять діяльність неподалік столиці.

Довгий шлях відчайдушної боротьби в усіх захисників «відрейдерених» підприємств зупиняється на порозі установи, яка мала б розв’язувати їхні проблеми.

«Головний рейдер»

Так експерти прозвали комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Зокрема, адвокати вважають, що її діяльність дещо химерна: сторони не інформують про засідання, останні проходять у вигляді закритих вечірок. Скарги розглядають поверхово. Крім того, досі немає системи покарань для винних.

Не так уже й рідко в задоволенні скарг відмовляють без пояснення причин. Можливо, тому, що антирейдерська комісія та інститут державної реєстрації підпорядковуються одній структурі. Так, комісія набуває всіх правомочностей, має доступ до реєстру, до якого може вносити бажані для певної сторони, але небажані з погляду закону дані. Пояснюючи власну безпорадність браком повноважень, комісія в багатьох випадках залишає скарги незадоволеними.

Підроблені документи, які зазвичай і стають яблуком розбрату під час учинення реєстраційних дій, такими можуть назвати тільки правоохоронні органи. Коли факт фальсифікації визнається, повторна скарга, за правилами комісії, не приймається. Тому ті, на боці кого справедливість, але не закон, не можуть домогтися скасування фіктивного запису в реєстрі.

Усі присутні на форумі одностайно виявили бажання ліквідувати антирейдерську комісію, яка не виправдовує своєї назви. Утім, у сучасних реаліях це дещо утопічно, тому юристи запропонували скоригувати її діяльність.

Зокрема, висловлювалися пропозиції щодо запровадження відеофіксації засідань цього органу та оприлюднення результатів розгляду скарги, про який належним чином інформуються сторони. Також за доцільне вважають розроблення положення, яке б регулювало процедуру встановлення факту захоплення підприємства та запровадило порядок розслідування таких злочинів. Але тоді, ймовірно, державні реєстратори таки потраплять до в’язниці.

Не лише комісія, а й закон

Жодна особа, яка внесла до реєстру «потрібні» відомості за домовлену суму, не понесла покарання, суворого настільки, щоб у подальшому не відчиняти рейдерам дверей до чужого бізнесу. Щоправда, як зазначив присутній на зібранні перший заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук, за перевищення реєстраторами службових повноважень винесено 3 вироки, які нині переглядають в апеляційній інстанції. Хоча винних має бути в сотні разів більше.

По суті, відповідальність за такі злочинні дії полягає тільки в обмеженні доступу до реєстру та виплаті не такої вже й вражаючої кількості неоподатковуваних мінімумів. Аграрії ж пропонують законодавцям на вибір: або конфіскацію всього майна чорних реєстраторів, або роки позбавлення волі, або і те й інше в сукупності.

Адже навіть сумнозвісний проект №8121, який обговорювався на шпальтах «ЗіБ», що мав би одним махом викоренити глобальне зло, за оцінками експертів, де-факто не зможе зупинити зловживання повелителів реєстру. Він лише встановлює ефемерні вимоги щодо доброчесності кандидатів на посаду реєстратора та обов’язок щодо перевірки поданих документів, якого неухильно дотримуватимуться тільки дійсно принципові посадовці.

Крім цього, розмитою залишається й буква закону, зокрема в частині закріплення права вимоги нотаріального посвідчення договору оренди, земельного сервітуту, емфітевзису (суперфіцію) або її скасування. Таке право далеко не вчора передбачено в ЦК, а зміна підходу йде врозріз із фундаментальними принципами.

Через це опитані сільгоспвиробники не дуже сподіваються на нові норми.

Не незаконно, а незалежно

Аграрії вирішили, що можуть розраховувати тільки на себе, на об’єднані ресурси. Якщо виникне загроза захоплення їхнього бізнесу, вони діятимуть, як діди-прадіди, силою захищатимуть власне майно. Такі наміри не зовсім відповідають проголошеному на всіх просторах держави верховенству права, але співвідносяться з реаліями.

Утім, метою зібрання понад 300 агровиробників був саме пошук шляху протидії захоплювачам.

Таку собі антирейдерську схему, суголосну настроям фермерів, запропонували й адвокати. Проте для її втілення в життя в кожній області повинен бути розпорядливий голова державної адміністрації, активний керівник управління СБУ, ефективний очільник управління МВС і дієвий прокурор. Саме згуртована діяльність цих чотирьох осіб здатна вигнати рейдерів з чужих земель за один день. В основу пропозиції мають лягти прозорі правила та рівні можливості.

Реалізується вона чи ні — сказати важко. По суті, потрібен не час, якого зажди бракує тим, хто обіцяє позитивні зміни, а лише бажання. Одне можна сказати точно: аграрний сектор не сидітиме склавши руки, коли на його майно посягатимуть рейдери.

ПРЯМА МОВА

Дмитро СТОРОЖУК,
перший заступник Генерального прокурора України:

— Зазначена системна проблема не є проблемою правоохоронних органів. Кожного року в нас відкривається понад 1000 проваджень щодо створення фіктивних підприємств. Ми розписуємо та показуємо те, як, за якими схемами створюються та працюють такі юридичні особи, ходимо по судах, визнаємо їх фіктивними.

Усе це є наслідком законодавчої прогалини, потрібно вносити необхідні зміни до спеціальних актів та встановлювати контроль за унеможливленням такої діяльності.